І тепле небо, наче хустка, у зірках.
Скажи, куди летить оця стрімка ріка
І чом в очах твоїх любов така гірка?
Гарячий вітер у осінніх вітряках
Й про щось шепоче переспрагла осока.
Любов ніколи і нікуди не зника,
Чому ж сльоза така гаряча на щоках?
Ця тепла жінка у розвітрених шовках —
Вона твоя, вона і кличе, і гука.
Але чому така печаль твоя терпка
І ця мелодія солодка і тремка?
Тече ріка без берегів, тече ріка.
Яка любов моя гаряча і п'янка!
І тепле небо, наче хустка, у зірках,
І пахне медом і вином твоя рука…