Спливає час в посудину доби...
Не обіцяй добро зробить людині,
А просто — якщо можеш, то зроби.
Ще буде все: прозорий день і хуга,
І сірий дощ, і в пахощах сади...
Не обіцяй в біді згадати друга,
А просто другом будь йому завжди.
До серця прийдуть почуття незнані —
І в синю даль для двох проляже путь...
Не обіцяй буть вірним у коханні,
А покохай і просто вірним будь.
Та як на бій зовуть багряні стяги
Й тривоги клич народжує сурма, —
Вітчизна жде не не просто слів присяги,
А жде бійця, що слів тих не злама.