Друзям-ровесникам
Як стихла війна, молодого солдата
Звільнять не спішили в запас,
І подруги наші, найкращі дівчата,
Ще довго чекали на нас.
Ми їх обнімали важкими руками,
Вночі прокидались од снів.....
Як стихла війна, молодого солдата
Звільнять не спішили в запас,
І подруги наші, найкращі дівчата,
Ще довго чекали на нас.
Ми їх обнімали важкими руками,
Вночі прокидались од снів.....
Мов краплі ті, хвилина по хвилині
Спливає час в посудину доби...
Не обіцяй добро зробить людині,
А просто — якщо можеш, то зроби.
Ще буде все: прозорий день і хуга,
І сірий дощ, і в пахощах сади.....
Над ліжком дитячим, над сном голубиним
Витає, мов чайка, турбота твоя,
Моя ти дружино,
Моя ти єдина, —
І радосте, й доле, і віро моя...