Уривок з книги "Пригоди на землі та під водою"
Починався літній день. На листі дерев переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси. Співали птахи, тягнулися квіти до Сонця, а над ними басовито гудів Джміль:
-Ж-ж-жарко... Йому й справді було жарко.
— Ж-ж-жорстоке Сонце, ж-ж-жорстоке.
Почуло Сонце та й каже:
— Кожен день я проміння на землю посилаю, щоб черешні скоріш дозрівали, щоб пташки співали, щоб діти смаглявими ставали, а він... він мене жорстоким назвав.
Образилося Сонце та й сховалося за хмару. Похмурно на світі стало, квіти пелюстки згорнули, птахи замовкли, мурахи входи та виходи своїх домівок закривати почали.
— Що робити? Що робити? Як без Сонечка нам жити? — зашепотіли Дерева.
— Я тут, ось я, — сказав хтось тоненьким голоском і всі побачили маленького,
червонокрилого жучка, якого й справді Сонечком звали.
— А ти можеш землю зігрівати? — спитали Дерева.
— Ні.
— А можеш так зробити, щоб черешні поспіли?
— А щоб діти засмагли?
— І цього не вмію, — зітхнуло Сонечко, — я тільки попелиць знищую, червців, кліщиків
павутинних та інших дрібних шкідників.
— І за це тобі, Сонечко, спасибі, — вклонилися Дерева і знов зашепотіли:
— Що робити? Що робити? Як без Сонечка нам жити?
— Може, я зумію допомогти? — спитав Соняшник. Він теж був на Сонце схожий: кругла голівка у жовтогарячих променях.
— А ти можеш землю зігрівати? — спитали Дерева.
— Ні.
— А зробити так, щоб черешні поспіли?
— Ні. Не можу...
— А щоб діти засмагли?
— І цього не вмію, — тихо мовив Соняшник, — я тільки насінням людей годую.
— Це ж добре! Спасибі тобі, Соняшнику, — вклонилися Дерева. А Джміль знов гудів.
— Ж-ж-жаль, квіти пелюстки згорнули, ж-ж-жаль.
— Жаль! — обурилися Дерева. — А хто Сонце образив, хто його жорстоким назвав? Все ти, все ти, Джмелю!
Вони так розхвилювалися, так розгойдались, аж вітер знявся, Злякався Джміль, почав у Сонця пробачення просити:
— Ж-ж-жити без тебе не можна, пробач мені, пробач.
Виглянуло Сонце з-за хмари, посміхнулося привітно. Зраділи дерева, пташки
защебетали, квіточки розкрилися, а Джміль над ними гудів:
— Ж-ж-жарко.., але не дуже, але не дуже...