Земля батьків — моя проста колиска, любов і тугу в ній ділю навпіл, коли над вечоровим полем блискавка гойдливий лан освітлює довкіл. Зернина до зернини — піраміди підносяться з натруджених долонь. Куди не йду, в які світи не іду — земля батьків — життя мого вогонь.