Дика груша
Диптих
Матері
І
Схилилась груша над моїм дитинством,
і тільки я не розумів, чому
її прозвали дикою в народі...
Диптих
Матері
І
Схилилась груша над моїм дитинством,
і тільки я не розумів, чому
її прозвали дикою в народі...
Земля батьків — моя проста колиска,
любов і тугу в ній ділю навпіл,
коли над вечоровим полем блискавка
гойдливий лан освітлює довкіл.
Зернина до зернини — піраміди
підносяться з натруджених долонь...
(Уривок із п'єси-казки на дві дії)
Дійові особи
Орел-Срібнокрилець
Жайвір
Цариця-Змія
Ящірка..
Якось уночі
розбудив нас брязкіт
тарілок у миснику...
Брат сказав: кіт,
мати — землетрус,
а я подумав:
десь поспіша батько.....
В степах ми не строчили з кулеметів,
не падали з гранатами на дзот, —
в воді по пояс жали очерети,
виносили сушити на город...
У вікно кричала мати:
"Що ти, що ти, синку мій!..
Україно,
у серцях-перлинах
світиться твій образ, як зоря.
Підняли тебе аж на вершину
непокірні крила Кобзаря...