Цокотіли камінці.
Так легко гнулись весла
У міцній руці.
Дратись на скелю струмлену
У вогкий чагарн’ик.
Вдивлятись у даль отруєну,
Де острів зник.
Почуватись маленьким хлопчиком,
Бігать, радість, мов у сні.
Жити б так і ночі і
Дні!
Цокотіли камінці.
Так легко гнулись весла
У міцній руці.
Дратись на скелю струмлену
У вогкий чагарн’ик.
Вдивлятись у даль отруєну,
Де острів зник.
Почуватись маленьким хлопчиком,
Бігать, радість, мов у сні.
Жити б так і ночі і
Дні!