Далекий гудок

Михайль Семенко

Як плакала чайка під сонця промінням
Як гралось проміння на смілім крилі
І тоне повітря у просторі синім
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі

Приємно дивитись на піни каскади
На пильність в далекім тумані бризок
І знов підчувати скелястість огради
Далекий гудок.

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Михайля Семенка