Весна розпочинає вернісаж, — злетілися шпаки її вітати. Однині Вітер у Весни — мов паж: за нею ходить назирці — по п'ятах. Вона ж така раденька. Й залюбки весь час міняє щось на вернісажах. Уже злетілись навіть ластівки, а Вітер досі у Весни за пажа.