Летить струмок з гори в долину й — мимо… А нагорі — Дніпро й Десна проснулись. Верба подумала: “Ну от і я щаслива”. А котики на ній — мов усміхнулись. А десь через дощі, вітри і зливи лелека міряє доріженьку знайому Та й думає: “Ну от і я щасливий. Вже скоро — Україна. Скоро — дома”.