Тут день — неначе сон прозорий. Як тихий корабель, Пливуть кудись ліси, і гори, І дикий безлад скель. Пливуть отари на узбоччі, Пливе стрімкий обрив… І звідусіль сіяє в очі Небес ясний розлив. Стою один вгорі, над гаєм… У далеч казкову З усім зелено-тихим краєм Я теж пливу.