Проречисті тії читаю скрижалі Народних пісень. І надії, і жалі Свої тут народ положив у піснях, Лунає та мова у дрібних листах. І мертвії ті ватаги із могили Говорять, торкаючи душу і сили. Та речі в пустині німій гомонять, Та люди живії мовчать!