Ти байдужа, як мертве місто, І далека, як зір вогні, До безумства ясна і чиста Пригадалася знов мені. Де знайти фантастичну поляну, Щоб у колі сестер твоїх Впасти в руки твої, Світлано, І померти від лоскоту їх?