По Шляху Чумацькому у росах Буде вічність мчати коні, Я ж губамі у розкішних косах Позбираю зоряні вогні. Де світи стискаються у шалі І сміється злісно маніак, Я свої повідаю печалі Тій, що жду і не дождусь ніяк.