Хмари

Грабовський Павло

Летіть, хмари, в край південний,
Там у мене рідна хата;
Як згадаю сад зелений,-
Болить серце... Візьміть брата!

Понад лісом без запину
Попливли ви, полинули...
Сам туди я в думці лину,
Хоч мене там і забули.

Поллєтеся ви дощами.
Зросте жито серед поля;
Я ж заплачу слізоньками —
Все недоля та недоля.

Поллєтеся — цвітуть квіти,
Я ж заплачу — та й нічого;
Вільно громом вам гриміти,
А я змовчу — от і всього.

Так летіть же в край південний,
Сухі ниви напувайте.
Щоб не гинув люд нужденний,
Тихим вітром повівайте.

Скажіть щире привітання
Всім коханим, всьому краю,
Як сумую з безталання,
Як за ними умираю!