Іду у ліс не по малини,
Не по ожини і гриби,
Іду до сивої ялини,
До вас, задумані дуби!
Вслухаюсь в загадкову мову.
У ритм дерев, у листя шум.
Вбирай же в себе, моє слово,
Природний зміст зелених дум!
2.
Ростуть дуби, зачеплюючи тучі,
Що глухо нависають з вишини...
Хоч блискавки виткі, різкі, разючі
Шмагають листя — гомонять вони.
Дуби радіють літу — віттям мають.
Дуби радіють бурі — ждуть боїв!..
В кипінні гроз, під вибухи громів,
Вони, напевне, дужими й зростають.