З-під снігу зелен барвінок в'ється,
Рудий ведмедик виліз з барлоги
Тай ледь волочить безсилі ноги.
Аж йому бджілка дзижчить під носом
Так пахне цвітом бай медоносом.
Біжить ведмедик тай за бджолою,
А бджілка лине вже над рікою.
Спіткнувсь ведмедик бай об колоду
Тай впав по шию в холодну воду,
В воді скупався, води напився,
Набрався сили, поволочився...
А йому бджілка знову над носом
Співає й пахне бай медоносом.
Ведмедик каже: "Ой бджілко, бджілко:
Будь мені жінков! Будь мені жінков!"