Бо все життя моє — арена...
І на щиті моїм черленім,
Карби жорстокого биття.
Лютує сонмище нездар.
Бо ж "він тримається ще й досі!"
Бо сивий шолом — честь і досвід,
А ще й таланту божий дар...
Іду "по трупах" бідаків...
Пліток і заздрощів гурмани,
Зрікайтесь СЛОВА, графомани!
Мистецтво... — не для жебраків!
В руці кинджально молодій
Тріумф вижалює аматор.
Не в ньому суть! Я — гладіатор!!
Я для трибун даю цей бій!
Для тих трибун, що, як впаду,
Мені пощади не просити...
Трибунне ревище: "Добити!!"
Мені святиться на роду.