Доля Руських земель, інкорпорованих Китаєм, в одному офіційному документі

Марко Східняк

Марко Східняк

ДОЛЯ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ, ІНКОРПОРОВАНИХ КИТАЄМ, В ОДНОМУ ОФІЦІЙНОМУ ДОКУМЕНТІ

(Оповідання-Антиутопія)

Про деякі аспекти національної політики компартії Китаю у Синцзянь — Московському автономному районі

Передовиця газети "Женмінь жибао",синхронно надрукована у газеті "Правда", (Москва, СМАР КНР) 2 вересня 2039 року.

Йде п'ятнадцятий рік з великої події, що підірвала, перетрусила і привела до нового вигляду світовий порядок, раз і назавжди відбивши в імперіалістів бажання мірятися силами з Китаєм та соціалізмом.

22 квітня 2025року РСДРП (більшовиків, відроджена), що перемогла на виборах, раптово, без жодної парламентської дискусії, ухвалила закон про добровільне приєднання Росії до Китаю. Вікові сподівання російського та китайського народів миттєво втілилися в життя. Це було найвеличніше, найточніше, найбільш відповідаюче волі наших народів, спонтанне рішення в історії.

Історики кажуть, що на наелектризовану електоральною перемогою свідомість більшовиків подіяло пропаще обличчя незмінного міністра іноземних справ буржуазної кліки престарілих, що тоді правила у Москві. Із перекривленою конячою пикою, він ще сказав "З приводу встановлення у Чернігівській області України, у повіті Пилвамаа Естонії та провінції Південне Саво Фінляндії англійських балістичних ракет у мене відчуття, що найкраще характеризується назвою давно забутої кінострічки "голий серед вовків".

Лишимо історикам історію. Міжнародний відділ ЦК КПК, який отримав цю велетенську ситуацію зненацька, не мав ніяких напрацювань і тому допустив ряд викривлень генеральної лінії КПК на мирне, рівноправне та поступове возз'єднання великих держав. Алармісти та перестраховики, з заячими нервами, недостойні імені комуністів, добилися приєднання чималої держави до одного з най відсталих регіонів Китаю — Синцзянь-Уйгурського автономного району. Це привело до серйозних перекручень у кадровій політиці. Вищі навчальні заклади Урумчи: педагогічний, сільськогосподарський, фінансово-економічний університети наче перестали випускати агрономів, зоотехніків, вчителів, банківських працівників, а почали випускати партійних функціонерів вищого рангу для щойно приєднаних земель. Особливо показово, що згідно даних на 01.01.35 із 85 других секретарів обкомів КПК на нових землях було 43 уродженці Урумчи, 22 – з інших регіонів старого Китаю, 20 – із Росії.

Це привело до такого явища, як "козельський синдром", коли жителі м. Козельськ, працівники механічного і об'єднаного асфальтного заводів під орудою своїх комуністів ввірвалась на подвір'я першого секретаря горкому КПК, миттєво зібрали чимале майно сім'ї у контейнери та відправили залізницею у Урумчи. Після чого прожогом відвезли автотранспортом всю сім'ю на станцію Сухіничі-Головні, де купили білети у загальний вагон та насильно посадили керівника з домочадцями у поїзд Барановичи— Караганда-Урумчи. При поверненні були перехоплені співробітниками Міністерства громадської безпеки КНР, яким безпардонно заявили:

— Нехай ця нахабна і тупа дитина покерує у себе хоча б парторганізацією з трьох чоловік

На жаль, ця практика насильного від'їзду поширилась від Калінінграду до Камчатки, була кваліфікована партійним керівництвом Урумчі, як прояви сепаратизму та націоналізму. Почались масові висилки комуністів для перевиховання у пустелю Такла-Макан. Пік репресій припав на початок 2037 року.

Занепокоєне найнижчими у країні показниками приросту економіки у СМАР, керівництво КПК повністю замінило головних партфункціонерів автономного району. Тим часом міністерство оборони заявило, що для участі у кровопролитному захисті суверенітету дружнього Пакистану потрібні і армії північних військових округів. Військовий відділ ЦК КПК заявив про певні проблеми з морально-психологічним станом рядового складу північних військ і закликав не повторювати помилки Радянського Союзу, не кувати собі легіони потенційних ворогів, а розібратись м'яко і по суті.

23 з'їзд КПК (осінь 2037) взяв курс на коренізацію керівництва північних територій, були випущені з тюрем та повернуті з заслання невинно обвинувачені. Винні у незаконних репресіях були безпощадно вичищені з партії та розстріляні. Останніми роками СМАР розвивається небаченими не тільки в Китаї, а й у світі загалом, темпами. Народжуваність у русюке (росіян) , цієї нацменшини, вже дві п'ятирічки одна з найвищих у світі, у всякому випадку втричі вища чим у ханьців (китайців).

На шляху тисячолітнього процвітання всіх народів Китаю стоїть агресивна суть імперіалізму. Ділячи в черговий раз світ, буржуазні країни з'єдналися у два рівно агресивні воєнно-політичні блоки. Китай притримується своєї давньої політики: "Сидіти на високій горі і дивитись, як б'ються у долині тигр з драконом".

У порядку продовження політики коренізаціі, віще партійне керівництво вирішило відділити територію Росії в окреме адміністративне утворення з центром у Москві. Це пройде звичайний законодавчий шлях. Буде обговорюватись Рада національностей, як друга палата Всекитайських зборів народних представників.

Попри чутки, ханьці не наштампують декілька адміністративних одиниць з бувшої країни. Розділяй і владарюй – не те, на що піддасться російський народ і не те, що збираються робити ханьці. Не ділили у більш благополучні часи – тим більш не зробимо під тінню третьої світової.

Вчорашній напад на суверенну південноамериканську країну – сигнал до єдності російського і китайського народів, яка буде запорукою того, що те, від чого втікали законодавці, приєднуючи Росію до Китаю, не станеться ніколи.

Третя світова війна покінчить з прогнилими буржуазними режимами!

Смерть світовому імперіалізму!

Під прапором марксизму–ленінізму–маоїзму, під керівництвом Комуністичної партії – вперед до розквіту економіки об'єднаного Китаю!

У могутньому пориві народів Китаю – вперед до перемоги комунізму!