Князівство укрів "Атлантида"

Марко Східняк

БІЛЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Тетралогія

Марко Східняк

КНЯЗІВСТВО УКРІВ "АТЛАНТИДА"

Альтернативна історія. Повість.

Друга редакція, виправлена і доповнена

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Характеристики історичних осіб у повісті надумані, описані їх дії ніколи не мали місце. Базова географічна місцевість, вказана у повісті, не існує на карті Землі та ніколи не існувала. Її клімат, флора і фауна сконструйовані. Назви народів і племен довільні. Політичні, економічні та соціальні події світу не завжди співпадають з реальною історією. Це дуже б бажаний, але ефемерний світ, створений автором для показу першої сходинки можливого порядку трансформації українців Середньовіччя із сугубо регіонального явища у світову націю з багатьма незалежними державами на різних континентах.

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Ліна Костенко.

Від ІВБ-ВИДАВНИЦТВА

Перед читачем художній твір, зроблений на базі старовинних літописів герцогства, доповнений дуже й дуже розлогими цитатами з спогадів дійових осіб (дозволи нащадків є), де часто-густо тільки змінена перша особа на третю. Речі, які ніхто не міг знати, або ніким не донесені до нас, створені уявою автора. На його совісті також вся сюжетна лінія, що князь був попаданцем, зовсім не шляхетною особою, хоча якоюсь мірою вона заснована на деяких дійсно дивних висловлюваннях та вчинках Всеволода. Але й найперший П'яст у Польщі був простим селянином, то це не є приниженням Династії. Вийшло те, що вийшло, а оцінювати викладене вам, читачі.

Імперське видавництво белетристики.

Січеслав. 1837 рік.

ВСТУП

У Центрі системного розвитку паралельних світів.

Поза часом.

– Шеф! Щодо збалансованості паралельних світів з різними етнічними домінантами, то розрахунково для народу, що розглядається, світ, де він гегемон, створити поки неможливо. У всякому випадку, звичайні методи не діють.

– Дивно. Ми ж стимулювали створення світу, де є потужна держава коряків, попри їх малочисленність у базовому світі. Повідом попутно, що про них рапортують міжсвітові патрулі?

– На 2062 рік за об'єднаним міжсвітовим часом західний кордон Корякської імперії пролягає по лінії озеро Байкал – річка Лена; південний – по річкам Аргунь – Амур – Уссурі; далі – по протоці між островом Хоккайдо та більш південним островом, забув його назву. Столиця – на Сахаліні, там де у базовому, нуль-світі місто Корсаков. Десь сімдесят відсотків – корякомовні. Інбридинг у нормі, бо змішані, міжнаціональні шлюби, добавляючи гени до основного етносу навіть при навальному збільшенні народу з нечисленних предків, розвели найбільш проблемні гилки спадковості.

– Здається, це комплексний світ?

–Так. Так. На відміну від базової моделі у Австрозеландії – федерація аборигенів та колоністів з певним лідерством маорі. Там кантони, батьки-засновники взяли за зразок Швейцарію. Десь більше сотні. Півтора десятки – англомовні, дев'ять – італомовні. У Сіднеї перші в цьому світі винайшли Інтернет. Всі інші нації – за нуль-світом.

– І це тільки один стимульований світ. Непогано інколи осягнути зроблене. Але що там з цим народом?

– Всі країни, які по черзі володіють його територією – тимчасово надпотужні держави, пасіонарність яких у запитаний час надзвичайно тривка. Сам етнос цієї землі багаточисельний, але при спробі створити державу у міжсвітовому середньовіччі розрахунково буде вибитий та розсіяний по планеті. Залишки, не маючі якоїсь особливої релігії, достатньо швидко будуть асимільовані.

Зате вже у новітній час – сплеск пасіонарності, він створить процвітаючу і могутню державу.

– Як у них з родоводом.

– Була могутня держава у ранньому середньовіччі. Правнуки знаменитих предків.

– Господь предвічний! То розбудіть пасіонарність цього народу. Вона задрімала. Хоча б у частки людності. І справді поміняйте геополітичні локації.

– Будемо працювати.

– І все ж знайдіть у тому новітньому часі відчайдушного мрійника, що у власній уяві створив Україну пізнього середньовіччя, враховуючі немилосердні обставини та перекиньте його у відповідну точку історії. До речі, як ви називаєте паралельні світи – самопрояви?

–Дикороси. Нелегко їх виявити, якщо вони не стимульовані нами ж.

2037. Екран ноутбука замерехтів та замість матеріалу з Вікіпедії, який саме роздивлявся бувший викладач, показав наче ошатну дикторку традиційного телебачення у блузці пшеничного та спідниці циннвальдитового кольорів. Ґудзики на блузці були кольору засмаги, а аплікація з бісеру зображала хвостату комету.

– Добридень, Всеволоде Михайловичу! Я науковий співробітник центру системного розвитку паралельних світів.

– Скажімо, мені паралельно, що ви там розвиваєте. Що я з глузду з'їхав чи зараз реклама така персоніфікована? До мене звертається невідомо хто, бо я збожеволів, так як прожив дев'яносто з гаком. От і зашаруділа шифером покрівля.

– Ну це нормативна реакція будь-якої людини. Ви відправитесь у Середньовіччя аби втілити у життя свої мрії.

– Ви читаєте у головах людей? Життя навчило обережності і я ні з ким не ділився своїми фантазіями.

– Можна й почитати. А можна звірити ваші інтернет-запити. Від смерті вашої жінки, а це ж без малого тридцять років, 83 відсотки прописаного вами у Інтернеті — про Середньовіччя, а саме період 1690 – 1750 роки, причому третина — про тогочасну Україну, ще третина – про Новий Світ, як про Америки, так і Австралію. Ще десять відсотків з сімнадцяти – як варити скло, як робити мило, як працювати бондарем тощо. По старовинній 45-мм протитанковій гарматі зразка 1937 року ви знаєте все. Нащо це на восьмому поверсі і без дачі? Складається дуже яскрава і логічна картина.

загрузка...

– А якщо добавити, що з семи десяти п'яти років я таки практично брав участь у подібних аматорських витівках, то вийде або безнадійно з'їхавший з глузду на теренах реконструкції минулого перестарок …

– Або ідеально підготовлений попаданець у минуле. Ви самородок, шановний.

– А якщо для реалізації не складена в моїй уяві дивна модель з українцями в Америці, яку ви явно зуміли розшифрувати, а просто радником. Чи то Карла Шведського, чи Мазепи?

– Посилали ми таких, добрих півтора десятки, не сприймає природно — історичний процес, всі загинули набагато раніше, ніж їм повірили.

– Добре, від оракульської справи буду триматись подалі. Але чому і нащо саме я, професор укрліту? Який з мене прогресор? Будь-яке ремесло я знаю теоретично-поверхнево. Я не знаю досконало жодного технологічного процесу в промисловості. Якщо ж принципово, то для мене люди, які роз'їжджають на танках у десятому столітті – непотрібне історії безумство. Наїздяться і в двадцятому. Військові знання у мене на рівні випускника глибоко цивільної спеціальності університету, семи десятирічної давнини. Потрібні професіонали. І нарешті, як сказано з іншого приводу, є речі більш важливі, ніж той прогрес.

– Ото і я кажу. Мій відділ формує світи, де розквітають нації гноблені та бездержавні у базовому світі. Яка ж красота духовності виходить, як би ви знали! Далі. Відправляла я профі різного ґатунку. Замість створення національної держави ті намагались трохи прогресорствувати, особисто збагатитись на цьому і сфабрикувати цілком інтернаціональний та довгоногий гарем. Знаючі, енциклопедично підготовлені попаданці можуть бути ненадійні, потрібні вірні, як би не збиткувались по всьому універсуму над цим словом, потрібні заклинені — переклинені на ідеї. А Ваші слова тільки підтверджують наш вибір.

– Мені осталось, як чесно сказали лікарі, десь півроку жити.

– І ми скоротимо його приблизно до трьох-чотирьох місяців.

– Чому?

– Розумієте, всі паралельні світи остаточно ще не вирішили, чи є Бог. Тому переміщати душу, що вже напряму направляється до Нього, ми остерігаємось.

– Тому ви мене бабахнете цеглиною по голові, коли я мав ще трохи прожити і безсмертну душу з чистою совістю перекинете в інший час та в інше тіло.

– Вас би у співробітники нашого Центру. На чому засновані ваші здогади?

– Попаданці майже в усіх книжках цей час покидають насильницькою смертю. Ну і що з того, що це красне письменство! Автори щось відчувають.

– Ви попадете туди без нічого матеріального. А через одинадцять років ви отримаєте дванадцять дерев з найкращих фруктових сортів. (Було одинадцять саджанців та через вісімнадцять років. Чому таке відхилення, Всеволод так і не второпав.) Це сигнал, щоб ви з глузду не з'їхали вирішуючи питання, чи був перекид, чи примарилось життя у 21 столітті. Зараз вчить, точніше – освіжайте, все що вважаєте за потрібне, бо в ті віки, кажу, окрім вашої душі, нічого не попаде. Інформація у будь-якому часі чи світі – це все.

Екран погас.

Після роздумів професор вирішив, що замість перебирання гріхів (це він вже зробив, визнавши, що йому по сукупності маячити у чистилищі, але не безкінечно довго) краще ретельно вивірити реєстр суперпотрібних для тієї точки середньовіччя, яку давно подумки обрав для хронологічного переміщення, знань та почати їх освіжати чи зубрити, як у ті часи відлиги, коли вчився у Києві.

Десь за сто днів від видіння, коли той перебирався через проспект Сагайдачного, професора збив на зебрі болотної окраси цементовоз на правому повороті, буденно вивернувшись на швидкості з-за рогу.

1

1690. Згідно легенді, отямившись на постоялому дворі у власній постелі князь-засновник Атлантиди швидко встановив, що надворі 1690 рік, він шляхтич із збіднілої гилки славетного роду П'ястів, їде у Францію вчитись. Йому вісімнадцять. Був жорстоко побитий і пограбований біля якогось зеленого затишку, довезений добрими бюргерами до постоялого двору, назву якого мимрив непритомний, і в постелі, як здалося слугам, віддав богу душу. А потім раптом смикнувся і задихав.

Дослухавши чмелів, що гули у голові, морально готовий до переносу свідомості ще під час падіння первинного тіла, князь ледь отримавши орієнтацію у часі і просторі, почав вростати у довкілля. Вже імітуючи безпам'ятство, вслухався у кожне слово біля ліжка. Викладав якось у коледжі у Польщі у майбутньому десь три роки – був такий настрій – за кордон, так що проблем з мовою не було.

1 2 3 4 5 6 7
загрузка...