Серп коло пояса

Степан Бен

Розвіває волосся вітер,
Туманом припав до ніг.
А на заході день намітку
На трави послав і ліг.

І жалілися ночі верби,
Води не дає земля,
Голубими зірками небо
Кропитиме вас до дня.

Цілуватиме сон озера,
Обійме квітки малі.
Наливають до верху зерна
Казками жита рясні.

І піклується ніч, як мати,
Кропить хмарки вином…
На волоссі моєму ранок
Розцвів золотим руном.