Навалилося буднями.
Занудило стіни паперами,
Грудки між ногами — груднем.
Кожен день — мобілізація й черги.
З остюками хліба крайки —
І десь дотягтись до теплої руки...
...Гей, червоні коні на припоні
Посхиляли голови низько.
А багнети гострі — під наметом
Геть поржавіли, без блиску.
Посмутніли вогні...
Тумани в далині...
— Хто там співає тужливі пісні?
Хто там співає?