натомились, мамо,
аж голову клонить
сонях у серпні…
Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж руки-віти
у тополі терпнуть…
Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж вуста-корали
у калини гіркнуть…
Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж під вечір трави
буйні в полі никнуть…
Натомились, мамо,
натомились, мамо…
А вже ж і не рано,
А ще ж і не пізно…
…Сходить сонце
на світанку –
Як цілюща рана,
Невигойна пісня.