якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил – який би скрушився валун аби тебе відкрив, якими в озероснігах дрімали б комиші, і з-понад чим стирався страх у кутиках душі