Від першої зневіри злого блуду ставав рудим, як глиця восени. Я все це перебув. Я перебуду ще раз – тільки руку простягни. "Легка твоя рука. Важке волосся", – я вишепотів це у чорну мить. Я мав тебе. Мені не довелося проклясти Бога – ідола створить.