Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й своєї втіхи не збагне. Хоч крапелину золоту побачиш? – умить розтане на твоїм хребті. А ти все скачеш. Ти і нині скачеш. Тебе пригнали води золоті.