Мотопробіги, мотогонитви мотокінноти…
По перекатах вже не вловити сонячне мотто.
Десь там літають в срібних шоломах стрімкі одчайдухи,
Серце як риба треться о шини. Спека. Задуха.
Та безнадійний в тім двиготінні пошук основи.
Ще одне свято. Ще одна втрата. Коло за колом.
Тут усе ясно. Все справедливо. Гонщик – дорога.
Стихли трибуни. Знову чекання рокоту гонгу.
Зчепчення сиплеться. Плавляться контури. Графіка ліній.
Мабуть і пекло перелетів би на адреналіні.
Хтось на ходу вибуває з пекельної траси,
Завше є хтось, чию душу обернуть на масу.
Завше є хтось, хто прогледить, запізниться трохи.
Темпи шалені. Не погасити ярість епохи.
Все уже знає. Та не спинити. Серце — на старті.
Як він злітає! Як він літає! Це того варте…
Наталя Дзюбенко-Мейс