I малювання в мене не зачiпка до знайомства. А вiдносно всього такого, то це просто технiчно не можливо. Бо при малюваннi потрiбна добра вiдстань, а при всьом такому —— навпаки... I до речi, при чому тут ви?
-— А при тому, що це моя дiвчина... Зрозумiв?.. Будеш перти на неї, пасть порву!.. Ну, як, домовились?..
-— З вами я домовився. Тут все ясно. Тепер пiду з нею домовлятись.
Сiра зайшла трохи загодя до кiмнати i пожадливо допалила смердючу кубинську сигарету. Довгоногу райську пташку я вмовив швидко, але не через те, що я був такий сильний агiтатор, а тому, що, коли красуня зиркнула на цього сiрого кобла, то та їй стверджувально кивнула головою.
Як колись писали класики сентиментальної лiтератури, трохи схвильований несподiваним ходом подiй, але все ж задоволений несподiваним ходом подiй, я забрав карооку модель i ми поспiшили на сьомий.
По обличчю моделi зрозумiв —— вона просто щаслива, що я тягну її до себе.
На сеансi малюнку 24. 06. 1973 року книжку вона не читала. Вiдклала.
-— Не можу читати. Не йде менi в голову,.. —— сiпонула гладенькими плечима, здригнулась i сказала: —— Страшна вона людина... Я її дуже боюсь...
-— А що, хiба є чого її боятись?.. —— Вирiшив я спровакувати свою модель.
-— Є!.. —— Помовчала, а потiм додала. —— У нас, на Кубанi, в станицях, я таких страшних людей не бачила... Страшна людина.
Але далi ця тема розвитку не знайшла, бо, щиро кажучи, щось менi розхотiлось у всi цi страстi заглиблюватись. Хотiлося тiльки ще помалювати довгоногу красуню та й кiнець. Ми з нею домовились, що вона прийде наступного дня в наш гуртожиток. Вона не наша, а музика з якогось iнституту культури, чи що... Тiльки не добрав, чи вiолончелiстка вона чи флейтистка.
Але наступного дня довгонога не прийшла.
I кубанська дiвчина затрималась до вечора в iнститутi. Тому й малював я ревниву коблу. Малював її в своїй кiмнатi. Бо коли я прийшов, а її дiвчина не з'явилась, а я все сидiв та сидiв, то вона спокiйно роздяглась при менi, накинула на голе тiло халат, взула шльопанцi i так ми з нею i їхали в лiфтi. Я при повному парадi (тiльки краватки не вистачало!), а вона в шльопанцях на босу ногу i притримувала поли халату на голому тiлi руками, бо нi поясу на ньому, нi iудзикiв.