восьмирічка в Крюківщйні.
Знаєш, чим відома школа ця
всій великій Батьківщині?
Слідопитами завзятими
(йдуть на пошук знов і знов).
Їхні будні робить святами
до поезії любов.
А музей! Хлоп'я з указкою
вірш читає... Ряд портретів...
Гомонить живою казкою
біля школи Сад поетів.
Почуття ж бо стільки теплого
в них до воїна-співця!
В пам'ять кожного полеглого
посадили деревця.
У поезію закохана
дітвора розкаже радо
про Герасименка й Когана,
Чумаченка і Отраду.
Ось рядочки безіменнії —
ким написані? Коли?
Щоб узнать — в Москві, в Вірменії
слідопити побули.
Що читаємо, що бачимо,
затамовуючи подих, —
все зусиллями дитячими
в літніх зібрано походах.
Кожне з них душею чулою
як перлин, тих слів шука
до обірваного кулею
поетичного рядка.
Рюкзачок — їх амуніція,
більш нічого в них немає.
Але кажуть, що й міліція
на шляхах їм козиряє.