сидить цей вовк, тепер в овечій шкурі,
обдумує ходи під час двобою,
переставляє шахові фігури.
Болільники навколо: — Ходить славно!
Ворушить лиса голова мізками. —
(Фігурою і сам він був недавно,
поводився з людьми, як з пішаками).
І я вже розкусив його натуру
(о, це не вовк і не овечка — лис це!)
й подумав, коли ставив він фігуру:
"Життя його поставило на місце!"