Припасти знов до рук коханих, Почути знов твій любий сміх І знать, що, завжди мною п’яний, Ти все шукаєш уст моїх. Було і є, і вічно буде Це свято соняшних утіх: Твоїх палких обіймів чудо І ніжність пестощів моїх.