холодна злоба,
обвалами —
холодний гул
і моря лютого
оздоба, —
летить, дев'ятий
карбункул, —
що вдарить
камінь, —
розгориться,
мов п'яний геній
трьох секунд,
над скелями
розпалить бунт
і враз ущухне,
розлетиться,
в ніщо,
в ніщо.
Отак
і ти —
поете
мрійної мети!
П'ЯНИЙ КОРАБЕЛЬ. Морські вірші. Харків, "Література і мистецтво", 1933, с. 17.