Покиньмо стуму і печаль!
З життям ще довго треба грати
І нести серце на одчай!
Вже не задзвонять, ні, шоломи
Забутих скитів і сармат!
Навіщо жаль? Новітні зломи
Бринять в оркестрові гармат!..
І ти, і він, і я — малеча
У безіменні гроз і мас!
Приймай життя без заперечень,
Бо з ним і логіка і час!
ЗА ВСІХ СКАЖУ. Київ, 1927.