І тут з'ясувалося, що абсолютна більшість не може цього зробити. Нещасні так і сиділи з піднятими догори руками, закладеними у "замок". Дехто намагався, зігнувшись і ніби зашнуровуючи шнурівки чи ніби шукаючи ручку, що впала між кріслами, приховати свою нездатність до управління людьми — а вони враз підсвідомо зрозуміли, що не здатні на керівну роль, а, значить, не можуть змінити світ, якщо піддались елементарним чарам Духовного Наставника Влодка Жирибельського, якщо не змогли перескочити найнижчої планки психологічного тесту, відомого будь-якому провінційному екстрасенсові та гіпнотизеру. Вони ладні були навіть, вибачте за грубість, набити морду світовій знаменитості, аби ніхто не бачив їхньої ганьби, не сумнівався у їхній вищості над простими смертними.
Підсвідомо Влодко Жирибельський розумів, що зараз вирішується його доля. Якщо він розірве "замок", значить, має шанси у своєму подальшому поступу до заповітного крісла мера. Іншої перспективи у Влодка не було, і він не хотів просто про цю іншу перспективу навіть і думати. Пронизливі очі Духовного Наставника розривали серце Жирибельського. Здавалося, що й світова знаменитість вирвала з усього залу лише одного Влодка, зосередила на ньому всю увагу, ніби зараз вирішувалася доля земної цивілізації.
Жирибельський думав, що потрібно напружитися, аби вирвати клятий "замок" зі своїх рук. Однак на нього найшло якесь полегшення, мало не небесна млість, і Влодко спокійно, без видимої напруги, розімкнув руки.
Здавалося, що Духовний Наставник був задоволений своїм учнем. Вичекавши ефектну паузу в декілька хвилин, поки зал панікував, не маючи змоги "розірвати" власні руки, він м'яким голосом найсвятішої у світі людини повідомив, що хвилюватися нічого, бо він зараз поверне все на круги своя. Екстрасенс міжнародного класу та всесвітньовідомий гіпнотизер запропонував усім, хто не пройшов найпростішого тесту на психологічну установку, заплющити очі й мислено порахувати до десяти, а потім повільно і спокійно розімкнути руки. Зал так і зробив і зі здивуванням помітив, що руки опинилися у звичному становищі.
Однак у залі виявилося з десяток чоловік, яким і це не допомогло. Екстрасенс міжнародного класу та всесвітньовідомий гіпнотизер сказав нещасним іти на сцену. Коли вони це зробили, він легким дотиком руки розірвав кожному "замок". Відтак, заглядаючи їм в очі, наказав усім залишитися на сцені.
Помічники Духовного Наставника принесли крісла. Жертви експерименту, знаходячись у повній владі світової знаменитості, повсідалися на крісла, а сам експеримент продовжувався.
9
Влодкові Жирибельському стало політично млосно, коли на сцені серед отого десятка невдах він побачив своїх злісних ворогів: пані Марію з Партії незайманих жінок-трудівниць і Зеня Вишиваного з Війтівської Гори. Жирибельський давно внутрішньо здогадувався, що ці люди не здатні своїми ідеями охопити маси, не маючи на них ані найменшого впливу, а тому не є його політичними суперниками. Проте за інерцією Влодко продовжував із ними боротися — тепер, завдяки своєму Духовному Наставникові, розуміючи свою помилку.
Партію незайманих жінок-трудівниць, осередок якої у місті налічував п'ятнадцять-двадцять старих дів, очолювала пані Марія, незаміжня і, як казали, справді незаймана сорокап'ятирічна жінка приємної зовнішності та препаскудного характеру. На початках політичної боротьби між Влодком і пані Марією були навіть взаємні симпатії, і тільки відсутність прийнятного місця не дозволила їм закріпити цю близькість ще й сексуально, хоча Влодко до цього прагнув. Якби це сталося, можливо, пані Марія не вступила би до Партії незайманих жінок-трудівниць, не очолила би осередок у їхньому місті, а тепер би не ганьбилася на сцені під пильним оком Духовного Наставника Влодка Жирибельського і тисяч політично стурбованих мешканців.
Пізніше у процесі політичної боротьби з'ясувалося, що вони стоять не просто на різних, а на прямо протилежних ідеологічних засадах. Остаточний розрив стався між ними тоді, коли Влодка зареєстрували кандидадом у народні депутати, а пані Марію — ні, бо окружна комісія виявила фальшування голосів при зборі підписів виборців. Весь свій гнів її небагаточисельна Партія незайманих жінок-трудівниць скерувала проти Влодка. Саме ці незаймані жінки принесли Влодкові отой один відсоток голосів виборців, бо чим більше вони, обійдені чоловічою ласкою, біснувалися, тим швидше росла кількість прихильників Влодка. Якби вони ще більше біснувалися, то Жирибельський міг би набрати заповітних п'ять відсотків голосів і повернути собі 300 тисяч карбованців, які він, як і кожен кандидат у депутати, давав у заставу.
Однак він давно підозрював, що назва Партії незайманих жінок-трудівниць — це тільки ширма, прикриття, а в партії знаходяться такі займані жінки, що у порівнянні з ними його студенточки — ангели. Подейкували, що пані Марію займає сам ректор педінституту, але, вихований на принципах демократичного централізму та вірнопідданської субординації, Влодко Жирибельський навіть не допускав думки про це і забороняв власним мозковим звивинам тренуватися на самих чутках про це. Ректор — це святе, бастіон, перед яким, даруйте, не можна навіть справити нужду.
Зеньо Вишиваний очолив марш протесту мешканців Війтівської Гори проти кандидата у депутати Влодка Жирибельського. Він приводив своїх колег зі шкірвентрипдиспансеру до педінституту чи будинку Жирибельського і, розчепіривши два пальці, що мало означати "Вікторія — Перемога!", разом із іншими скандував: "Фашизм нє пройдьот! Фашизм нє пройдьот! Жирибельський — ідіот!". Влодко знав, що два розчепірені пальці Зеня Вишиваного насправді означали ніяку не вікторію, а дві гальби пива. Це була мінімальна доза, яку замовляв Зеньо, коли приходив до пивбару "У Василя". Саме цей жест демонстрував Вишиваний, коли пані Зіна питала у нього, скільки пива він хоче.
Власне, конфлікт між Жирибельським і Вишиваним стався на пивному ґрунті, коли останній хотів без черги взяти пива, а майбутній ідейний вождь і фюрер міста йому того не дозволив. Пізніше, після ганебних буків УНА-УНСО, коли Влодко організував у місті осередок Партії прихильників пива (три "П", яка ще розшифровувалась — Патріотизм, Порядність, Професіоналізм) і ряди його однодумців із пивбару катастрофічно для інших партій і рухів почали зростати, Зеньо Вишиваний хотів стати співголовою партії і навіть виставив Влодкові дві гальби пива, але досвідчений стратег Жириновський, вибачте, Жирибельський не спокусився на пропозицію щодня безкоштовно випивати дві гальби пива, хоча й сумнівався, що Зеньо, великий скупердяй, спроможний на це, — і відмовив Вишиваному не тільки у посаді співголови, а взагалі заборонив низовим осередкам приймати його до Партії прихильників пива.
Отже, коли на сцені Влодко побачив своїх злісних ворогів, які знаходились у повній владі його Духовного Наставника, Жирибельському стало політично млосно.
10
Екстрасенс міжнародного класу і всесвітньовідомий гіпнотизер здійснював руками маніпуляції, незрозумілі Влодкові та всьому залу. Проте Жирибельський, якому здавалося, що він утаємничий у плани свого Духовного Наставника, виразніше бачив, що світова знаменитість усе більше маніпулює руками над пані Марією та Зеньом Вишиваним. Нарешті інші були відпущені зі сцени, а Духовний Наставник, на радість Жирибельському, сказав, що ті, хто залишився біля нього, найбільше піддаються гіпнозові, а тому нездатні керувати людьми і, отже, змінити світ.
Відтак Духовний Наставник запропонував залові випробувати пані Марію на цнотливість, а Зеня Вишиваного — на американські долари. Збуджені глядачі, не розуміючи до кінця замислу екстрасенса міжнародного класу та всесвітньовідомого гіпнотизера, але передчуваючи веселе та незабутнє дійство, погодилися з пропозицією Духовного Наставника Влодка Жирибельського.
Майбутній ідейний вождь і фюрер міста зручно вмостився у своєму кріслі, розуміючи, що саме заради нього влаштовувалося все це дійство. Тоді ж він подумав, що коли стане мером, то організує у місті музей свого імені, на видному місці там буде висіти шнурівка з його лівого мешта, яка так вчасно розв'язалась і розкрила Влодкові очі на незабутнє оголошення.
Духовний Наставник розпочав маніпуляції пані Марією. Він повідомив публіці, що зараз внушить їй, буцімто вона знаходиться в публічному будинку. "Ви у публічному будинку, ви у публічному будинку, — ніжно нашіптував їй екстрасенс міжнародного класу і всесвітньовідомий гіпнотизер. — Зараз до вас прийде клієнт. Роздягайтеся, пані Маріє".
Спочатку зал ошелешено завмер, а членкині Партії незайманих жінок-трудівниць напружились, як натягнута струна, ніби всі були вагітні і ось-ось мали народити дітей. Але коли пані Марія скинула з себе сукню і почала знімати колготи, різношерстна політична публіка, яка ще нещодавно готова була перегризти одна одній горлянку за відмінність бодай в одну літеру в статутах своїх організацій, — ця публіка дивним чином об'єдналась, сміючись і все більше захоплюючись еротичним видовиськом.
Коли пані Марія залишилась на сцені в одних трусиках і бюстгальтері, Духовний Наставник сказав їй голосом улесливого змія: "Пані Маріє, ваш клієнт прийшов, ви повинні задовільнити його". На здивування багатьох присутніх у залі, насамперед членкинь Партії незайманих жінок-трудівниць, пані Марія почала виробляти на сцені такі еротичні рухи, ставати у такі сексуальні пози, що ніхто не сподівався, як вона на таке здатна, а я соромлюся це все описати, аби не образити своїх найбільш цнотливих читачок.
Нарешті в експерименті над пані Марією настав кульмінаційний момент, коли Духовний Наставник запропонував залові повністю оголити пані Марію. Влодко Жирибельський внутрішньо відчув, що тут щось не так. Йому здалося, що Духовний Наставник зрозумів його стан душі. Пані Марія була остаточно принижена й розтоптана, а тому говорити про її подальшу політичну активність у місті не доводилося. Однак Влодко не був ще крайнім циніком. Ним він став пізніше, коли обійняв посаду мера. Нинішнього приниження пані Марії йому було достатньо. Крім того, була ще одна маленька таємничка Жирибельського: він не хотів розчаровуватися сам у собі.