Сашкові не відразу вдалося заспокоїти його.
— Слухай: це випадок не виїмковий, коли два письменники збігаються на одному матеріалі. Опублікуй щиро, як це сталося, і з тебе знімуть тяжке обвинувачення в пляґіяті.
Та ще побачимо, як тому романістові підвезе з критикою.
— Може, думаєш, вилають? — полегшено-радісно запитав Клепацький.
— Напевно вилають! — переконано Сашко.
— Але за що?
— За "жінку з ворожого табору" та ще й ворожого голосу. Пам'ятаєш, уже був один із наших українських "Ґео" написав[198 — Один із наших українських "Ґео" написав — мається на увазі твір Ґео Шкурупія "Жанна-батальйонерка" (1930).] та й опікся.
— Гаразд, Сашко, я напишу про жінку з табору нашого.
— А чому ти з неї не розпочав? Мовчиш? Соромно? Друже, ходім додому, — стиснув Клепацькому руку і, підтримуючи злегка обважнілого приятеля, вивів його з пивної...
Повість про Рину Чугай так і не було надруковано. Другої частини російського роману теж не було.
20-23/I 1930 р.