На ввесь Божий рік

Леся Храплива-Щур

Сторінка 5 з 5
В давнину, у княжі часи звали її Тьмуторокань. На Кубані живуть і досі нащадки запорозьких козаків.
Море — Чорне море, українське море.
Софія — церква-храм Святої Софії в Києві.
МОЛИТВА МАРКІЯНА
Отець Маркіян Шашкевич народився 1811 і помер 1843 року. В його часи освічені українці в Галичині почали забувати нашу мову та говорити чужою.
Маркіян Шашкевич писав та проповідував по-українськи, збирав народні українські пісні та навчав, що кожний нарід повинен вживати своєї мови й плекати її. Він і започаткував розвиток української мови й культури в Галичині, західній області України.
У Львові він вчився на священика й жив у Духовній Семінарії, де була церква Святого Духа. Часто ходив читати книжки до близької книгозбірні Оссолінею.
ЗАШУМІЛИ ВОДИ
У квітні згадуємо, як то кораблі па Чорному морі підняли українські прапори та стали на службу Українській Державі. Було це дня 29 квітня 1918 року.
ІДЕ ВЕСНА
Піжмурки — дитяча гра: одна дитина із зав'язаними очима ловить інших.
"Киці" — пупляшки на деревах, що з них опісля розвинуться листки.
ВЕСНЯНЕ СВЯТО
Дятел — птиця, що живиться комашками. Видобуває їх з-під кори дерев. Тому мусить її розломити спершу своїм міцним дзьобом. В лісі чути здалека, як дятел стукає.
Скатерть — настільник, сервета на стіл.
Запаска — фартушок.
Казанок — металевий горщик.
Пелюстки — барвисті листочки, що з них складена квітка.
Дзвінки — назва квіток, що справді подібні до дзвінків.
СВЯТИЙ ЮРІЙ
Святий Юрій — то був римський вояк, що віддав своє життя за Христову віру. Запорозькі козаки, а також і сьогоднішні пластуни вибрали собі його своїм опікуиом-патроном. Його свято святкуємо дня 6 трав— ня, і в той час звичайно пластуни палять першу весняну ватру. Є також переказ, ніби Святий Юрій вбив лихого змія, якого ніхто інший не зміг перемогти.
У ТРАВНІ
У давніх українських побожних переказах, говориться часто, ніби Божа Мати, коли ще жила на землі, одягалася так, як і кожна українська жінка; отже носила на голові хустку-перемітку. Виконувала теж всі ті праці, що й кожна українська жінка. А в давнину жінки самі сіяли і зривали льон чи коноплі, самі пряли нитки, намотавши прядиво на кужіль, опісля і ткали полотно. Клубок ниток, що ним перетикали основу, був схований у маленькій коробці — "човнику".
Покров — то широка вишивана лента. На образах часто малюють Божу Матір, як Вона хоронить людей цим покровом від зла.
У СВЯТО МАТЕРІ
Друга неділя травня — то в цілому світі День Матері. Тоді діти дякують своїм Мамам за любов та працю, приносять їм квіти й дарунки та виручають у домашній праці.
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Зелені Свята — п'ятдесятий день після Великодня, то пам'ятка Зіслання Святого Духа на Апостолів, велике церковне свято. У цей день, за давнім українським звичаєм, прикрашуємо зеленню хати та церкву. Також є гарний звичай поминок, на яких моляться за всіх, хто згинув в бою за волю України.
ТРИ КАРТИНИ
Тут говориться про Симона Петлюру, Євгена Коновальця та Романа Шухевича, що його звали Тарасом Чупринкою. Всі три були славні українські полководці, боролися проти ворогів, щоб здобути воліє Україні. Тому, що вороги боялися їх дуже, а не змогли знищити їх у чесному бою, повбивали їх скрито, із засідки: Симона Петлюру в Парижі 1926 року, Євгена Коновальця в Роттердамі 1938 року, а Романа Шухевича в Білогорщі біля Львова в 1950 році. Всіх їх трьох згадуємо в місяці травні, при пагоді Зелених Свят.
О с л а в а — річка на Лемківщині, у Західній Україні.
Дін — велика ріка на сході України.
КНЯГИНЯ ОЛЬГА
Княгиня Ольга, дружина князя Ігоря, бабуня великого князя Володимира, що охрестив Україну; вона перша із київських князів прийняла християнство. Тоді в Києві було вже багато християн і навіть була церква Святого Іллі. Але більшість людей на Русі-Україні були ще погани, а їх священики-жерці складали жертви божкам, особливо ж найгрізнішому, богові грому Перунові.
ЖНИВА
В Україні росте багато збіжжя, бо земля чорна й добра. Кожне стебло збіжжя має на верху колосок, а в колоску зерно. Зерно мелють в млині на муку та печуть з неї хліб. Збіжжя доспіває в середині літа і тоді настає час жнив. Давніше збіжжя жали серпами. Вижате збіжжя в'язали перевеслами у снопи та складали в копи, щоб просохло.
Тому, що жнива то час найважчої роботи в році, після їх закінчення справляли "обжинки"; дівчата плели вінок з колосся для вибраної найкращої "княгині", співали та бавилися.
ДИВНА МАНДРІВКА
Ескімоси — монгольський нарід, що живе далеко на півночі, де вічні сніги.
Верблюд — великий звір з одним або двома горбами на плечах, що на ньому їздять через пустиню.
Характерник — так називають у старих переказах відважного козака, що знав якісь чари, щоб ворожі стріли й кулі оминали його.
Ґ р а н і т — дуже твердий та тривкий камінь.
Дробенята — очайдушки, карлики.
ЄВШАН-ЗІЛЛЯ
Євшан — або полин, зілля, що росло у степах України. Давні літописці записали, ніби євшан має такий чарівний запах, що хто його понюхає, пригадає собі свою батьківщину, хоч би її зовсім вже забув.
ОСІННЮ
Осінню дозрівають червоні ягідки горобини. З піль позбирали вже все збіжжя, осталася тільки колюча стерня. Тоді теж малесенькі павучки снують тонку і блискучу павутину, таку легеньку, що вона літає у повітрі.
А що місяць жовтень призначений на почитання Божої Матері, то люди склали переказ, ніби то Вона ходить невидна стернями і пряде це павутиння. Так, як колись пряли нитки, навиваючи їх на особливо виточений патик-веретено. Кажуть, що з цих ниток Мати Божа шиє опісля сорочки бідним дітям.
МІЙ ВІРШ — ОСІНЬ ЙДЕ — ЗОЛОТІ ЛИСТКИ — КРІС
Дня 1-го листопада 1918 року українці перебрали владу у Львові, що досі належав до Австрії. Сталося то ніччю, так, що ніхто й не знав, аж ранком всі побачили наш синьо-жовтий прапор на вежі міської ратуші. Так було в усіх містах Галичини.
Та того ж дня поляки почали боротьбу проти українців. Найбільше вславилися у боях проти поляків Українські Січові Стрільці. Вони носили шапки-мазепинки, такі, як колись носили козаки славного гетьмана Івана Мазепи. Часто помагали Стрільцям і малі українські діти, яким не раз легше було непомітно для ворога прокрадатися, куди треба було.
Всі українці згадують ці події кожного року в листопаді. Про них склали багато оповідань та пісень.
МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИИ НАШ ВЛАДИКА
Митрополит Андрей Шептицький був Головою Української Католицької Церкви у Львові від 1900 року аж до своєї смерти 1944 року. Всі українці любили його, а навіть вороги мусіли шанувати. За його великі добрі діла Церква тепер проводить заходи, щоб проголосити його святим.

1 2 3 4 5