За ним, мов не своїми ногами, йдуть Гриць з Настею, обоє безмежно здивовані. Гриць станув як укопаний біля дверей з ліхтаркою в одній руці, а шапкою в другій. Настя біля нього з малим цебриком в руках.
Ревізор (важко сопе, втомлений дорогою). Уфф!.. Добрий вечір! Чи тут живе голова Надзірної ради пан Гриць Бульба? (Здіймає капелюх і разом з течкою кладе на стіл).
Гриць (тремтячим голосом). Га!.. Я знаю. Воно ніби… я знаю…
Ревізор (звертається до нього). А, це ви, пане добродію? Дуже мені мило пізнати так ото свідомого кооператора… Дубенко називаюся. Інспектор Омелян Дубенко (потрясає обома руками Грицькови долоню, в якій цей держить шапку). Ревізійний Союз вислав мене до вас, щоб я перевів контролю діяльности вашої кооперативи, пане добродію.
Настя (пустила цебрик на долівку й заломила руки). Ой, Царице небесна! Ще один!.. А що ж я тепер йому зварю?!
Справник (встає з широко розкритими очима та відчиненим ротом, до касієра). Пи… писуню, ви чуєте?
Касієр (встає, до крамаря). Лю… любцю, а ви що на то?..
Крамар (встає). А, Господи Боже!.. А то по якому? (Всі три вп'ялили очі в панка).
Панок (мне в руках капелюх). Овва! Овва! Робиться горячо!.. Як тут тепер звіяти?
Ревізор (розглядається по кімнаті). Ей, люди добрі, а чого ж ви всі стоїте, мов води в рот набрали? Що тут таке сталося?
Гриць. Гм!.. Чи я знаю…
Ревізор. Прошу? Що ви кажете, пане добродію?
Настя. Е… та то, прошу пана шпектора, не гніватися, але в нас вже один ішпектор є… Ось, коби здоров, вже й вечерю з'їв…
Гриць. Гм!.. Воно ніби так…
Справник, Касієр, Крамар. А, так, так!
Ревізор (здивовано). Це як?… Де ж той ваш ревізор?
Настя (показує на панка). А он який великий!
Справник, Касієр, Крамар. Ая, ая! Та же во стоїть.
Ревізор (побачив панка). А… вибачте, пане добродію, я вас не завважив. Тут зайшло якесь непорозуміння… Ви є, певно, повітовим інструктором?
Панок (поквапно). Рація, рація, повітовим інструктором!..
Гриць. Гм!.. Дуже перепрошую, але ж ви нам казали, що ви є ревізором зі Львова…
Ревізор (приглядається панкови). Це неможлива річ, пане добродію. Всі члени Колегії ревізорів у Львові це мої товариші і знайомі, а цього пана я бачу перший раз в життю. Може, ви, пане добродію, є делегатом Кооперативної ради в Варшаві?..
Панок. Рація, рація!.. Я… умм… прошу вас, пустив лишень такого віца, що я зі Львова. По правді, то я приїхав з Варшави! Так!.. Я навіть родом з Варшави… Мій тато з Варшави… Моя мама з Варшави…
Ревізор. Гм, в такому разі, пане добродію, це справді велике непорозуміння. Місцева кооператива, як така, належить до Ревізійного Союзу Українських Кооператив, і тільки він, як такий, має право її контролювати. Хіба що ви, пане добродію, маєте якесь спеціяльне уповноважнення?
Панок. Рація, рація! Спеціяльне уповноважнення! І то від самого міністерства!..
Ревізор. Прошу мені показати цей документ, пане добродію!
Панок. Зараз! В тій хвилині! Вже робиться… (Шукає по кишенях, врешті виймає якийсь папір). Прошу дуже. Спеціяльне уповноважнення…
Ревізор (накладає окуляри, бере папір в руки і читає). "Дирекція в'язниці у Львові стверджує, що Йосиф Буйда, літ 25, уроджений в Пацанові, відбув кару однолітної в'язниці за переступлення параґрафу…" (Перестає читати, здіймає окуляри з носа та витріщається на панка). Пане добродію! Та ж то посвідка звільнення з криміналу!
Всі присутні (крім панка). Ахх!!
Панок (в тім самім моменті хапає зі стола ревізорову течку, з усеї сили штовхає ревізора в груди, а сам кидається в сторону дверей. Ревізор валиться з ніг і падає на Настю, а та знов з розгоном сідає в цебрик. Рівночасно касієр і крамар вискакують з-за стола, лапають кінець панкового пальта і тягнуть до себе).
Касієр (кричить). Стій, кримінальнику! Віддай гроші!
Крамар. А Господи Боже!.. От тобі інспектор!.. Стій, бо ноги поломлю!
Справник (за столом вимахує руками). Тримай, писуню, тримай!
Гриць (пускає з рук шапку і ліхтарку та безрадно б'ється по полах).
Панок (рветься на двір). Пусти, один з другим! Пусти, бо стріляю! (Шарпнувся з усеї сили і потягнув за собою касієра та крамаря. За сценою чути стукіт чобіт, крики, погоня).
ЯВА 10
Ревізор (стогне, пробує встати). Ой!.. Ой!.. Де той розбійник? То був напад!.. Чистий напад, пане добродію…
Настя (плачливо). Прошу пана ішпектора, та най пан ішпектор вже раз стануть, бо бігме, цебрик розлетиться. Новісінький цебрик!..
Ревізор (тримається за груди). Ой!.. Груди!.. Мої груди, пане добродію… (Встає, справник та Грицько помагають йому піднятися).
Настя (вилазить з цебрика). Ой, татуньцю небесний! Ой!.. Але ж пан ішпектор тяжкі, нівроку… як на мене звалилися, то так, перепрошуючи вас, гей корець жита, аж дух мені заперло… Ой, крижі!..
Ревізор (стогне). Ой, груди!..
Справник (подрапався за вухом, до Грицька). Писуню, ви, як то кажуть, найрозумніша голова в селі. Скажіть, розкажіть, витолкуйте мені на хлопський розум, що тут тепер властиво сталося?
Гриць. Гм!.. Я знаю, що? Я на тім усім чисто дурний…
Ревізор (сердито). Як то що, пане добродію? Це ж ясне, як сонце! Злодія, душогуба, розбійника, який щойно тепер вийшов з криміналу… о, прошу! (Піднімає з долівки посвідку). Маєте чорне на білім, який щойно вийшов з криміналу за звичайну крадіж, ви, пане добродію, уважали інспектором, ревізором, ви його гостили, приймали, ви йому гонори робили! І як би я не з'явився в саму пору, тоді що було би сталося? Він би закрався до крамниці, розбив касу, обголив усе до чиста і моє поважання, пане добродію!..
Настя (ломить руки). Та! Доленько бідна!.. То то не був правдивий ішпектор?! А за що ж я його так нагодувала?.. (До дверей). А щоб тобі рухати не дало, а щоб тобі боком вилізло, а щоб тебе розтріскало за мою працю!..
Гриць (сіпає її за рукав). Тихо, жінко! Ти сама усьому винна! (До ревізора). Ну, хто ж то міг знати, пане інспекторе…
Ревізор. Як то, пане добродію? А ви ж не могли від нього зажадати якогось документу, якоїсь леґітимації?.. О, прошу! (Бере зі стола течку, яку панок лишив). Я вам зараз покажу свою леґітимацію. Побачите чорне на білім, з ким маєте до діла, пане добродію! (Відчиняє течку, з якої паде на долівку великий ніж та револьвер).
Справник. От тобі, писуню, леґітимація!
Настя (сплеснула руками). Ой, Царице небесна, рятуй мене грішну, а це що?!
Ревізор (хвилину стоїть наче вкопаний, течка паде йому з тремтячих рук). Розбійник! Розбійник! Вкрав мою течку. Вкрав мої акти! (Кидається до дверей).
Справник (до Гриця). Писуню, тримаймо його! Не пустім! То спільник тамтого, вони оба в змові! (Обоє з Грицьком лапають кінець ревізорового пальта і тягнуть до себе).
Ревізор (рветься на двір). Пустіть! Пустіть, ради Бога! Він вкрав мої акти!
Справник. Акти? Файні акти! Я тобі дам акти, опришку якийсь! Ти нас хотів помордувати? Стій, не втечеш!
Настя. Люди добрі, пустіть його! Та най летить в озеро!
(На сцені метушня, гамір; врешті ревізор вирвався з кімнати, а вслід за ним побігли Гриць, Справник і Настя. За сценою крики — погоня).
ЯВА 11
(Кілька хвилин на сцені пусто й тихо. Тільки знадвору чути далекий гамір, який поступово стає чимраз голосніший. Нарешті до кімнати входять касієр та крамар, які держать за ковнір панка. Всі три уставляються по лівім боці сцени. За ними — Гриць і справник, які знов тримають ревізора. Всі зразу не балакають нічого, лишень стогнуть, охають та відсапують, бо помучені біганиною. Найбільше стогне ревізор.)
Касієр (підіймає руки до стелі). А Господи Боже! От які сьогодні інспектори! А Бог би вас тяжко скарав на тім і на тамтім світі! Тьфу!..
Справник (термосить ревізора). Ви собі, писуню, гадали, що дурного хлопа ошукаєте? О, не діждете ви цього, лотри печені! Побачите, куди стежка в горох!..
Касієр (термосить панка). Ви собі, любцю, міркували: гроші в кулак, смик за поріг та й шлюс… Фертік? О, ні, не фертік! А бачите, що ми вас хапнули!
Панок (раз у раз злобно всміхається). Ну, то називається — трудно. (До ревізора). Галльо, пане інспектор! Як там ситуація?
Ревізор (важко дише). Ой!.. Серце!.. Серце, пане добродію… (Побачив свою течку у панка під пахвою). Мої акти!.. Віддай мої акти, розбійнику!
Панок. Но, но, тільки без компліментів, пане пан! Це — течка моя!
Ревізор. Брешете, пане добродію! Я вас на поліцію!.. Я вас під наглий суд!.. Ви зробили на мене напад!
Панок. Поволі, пане, поволі, не сердьтеся, бо це вам не до лиця.
Ревізор.