Думок, і настроїв, і тем.
А вірші знову – як суцвіття
Осінніх, пізніх хризантем.
Душі так хочеться на простір,
На невідомі береги!..
Писати сонячно не просто,
Коли похмуро навкруги.
* * *
Став з роками писати скупіше,
До поезії втративши смак.
Так, як я, вже ніхто не напише –
Може, краще, та тільки не так.
Славослів'я манера лакейська
Не властива, на щастя, мені.
Неприкрашена мудрість житейська
Проглядає крізь вірші сумні.
Мудре слово не кане до Лети,
Двадцять років минуло, чи сто.
Хай нові підростають поети,
Так, як я, не напише ніхто.
* * *
Так прикро розуміти, що для тебе,
Як, власне, і для кожної людини,
Процес життя підійде до кінця!
Уже безглуздо будувати плани
На рік, на два чи на десятиріччя.
Хто може знати – скільки проживеш?
Нічого вже не хочеться робити
Для побуту, для створення комфорту,
Бо все це тимчасове і дрібне.
Хотілось би для вічності творити,
Та бачиш, що плоди твоєї праці
Нікому не потрібні і тепер.
А що вже там загадувать про вічність?
Хто пригадає через десять років,
Що жив таки на світі той дивак,
Який писав песимістичні вірші
Про основні проблеми для людини,
А щонайбільше – про життя і смерть?
Тож руки опускаються, а розум,
Тверезо все обдумавши, приходить
До висновків невтішних і сумних:
Даремно ти постійно сподівався
Наповнити життя високим змістом,
Потрібно просто жити – і усе.
* * *
Мучать сумніви, гострі як леза.
Вірні друзі! Поради прошу:
Я – людина достатньо твереза,
Тож навіщо я вірші пишу?
Зважте сенс міркування простого,
Що на розсуд я ваш віддаю:
Я ж, напевне, пишу не для того,
Щоб потішити гордість свою.
Власний досвід і роздуми власні
Я вкладаю до слів не гучних,
Щоб усі – і щасливі, й нещасні –
Відчували потребу у них.
В готуванні на труд, чи на битву
Концентруючи сили свої,
Як щоденну вечірню молитву,
Перечитуйте вірші мої!
* * *
Ми вийшли вже на фінішну пряму:
Останні роки – як останні метри.
Все, що могли, зробили і тому,
Порвавши стрічку, залишилось вмерти.
Змагання підійшли до закриття,
Уже призів розпочали роздачу.
А я біжу і в сутінках життя,
На щастя, стрічку фінішну не бачу.