Голова Дракона

Леонід Тендюк

Сторінка 30 з 30

Десять днів і десять ночей горить на галяві багаття — афо. Коли ж огонь згасає, ті, хто привозив померлого, сходять із пагорба вниз. Човен опускають на дно, а самі вплав добираються до гирла — вінани.

Оглянувши кладовище човнів — їх було понад десять! — ми вплав повернулися назад. І я, хвилюючись, розповів друзям про побачене.

Вони вислухали мовчки — не зрозуміло, раді були чи розчаровані почутим. Першим заговорив Альфред.

— Та не доведи й помилуй! — вирік він. — Хто видав, щоб човном, у якому перевозили мерців, пускатися в океан? Я на таке не відважуюсь. Досить ми набачилися смерті на суходолі!

— По-твоєму, краще гнити в джунглях або знову попасти на Голову Дракона? — обурився я.

— Помовч, да Гамо, — заспокоїв мене Кім Михайлович. І, звертаючись до всіх нас, сказав — От що, друзі мої, нам треба все зважити й вивірити. Якщо ті човни, про які ти, Васько, розповідаєш, придатні для плавання, то чого б їх справді не взяти. Готові дерев'яні човни. Та це ж неабияка знахідка! — радісно вигукнув він. — Ну, а те, що ними перевозили небіжчиків, не біда — вони, — хитро підморгнув мені,— священні і тебе, Альфреде, благополучно вивезуть із клятого острова.

— Робіть як знаєте, — відказав геолог. — Я не стану заперечувати. А тільки думки своєї не зміню: негоже на жертовному човні плавати живим.

— Знов за рибу гроші! — розгнівався Кім Михайлович. — Сказано ж тобі, що іншої ради немає. І човни, які знайшли Васько й Барарата, — остання надія вибратися з острова.

— Ти, Зайцю, у своїх поглядах суперечливий і, як вітер, мінливий, — додав я. — На "Садку" в океані, пригадується, ти мене повчав не бути надумливим та не вірити ніяким забобонам, а тільки одним незаперечним, науковим, як ти казав, фактам. Тепер ти заспівав іншої. Як тебе, голубе, розуміти?

— Розумій як хочеш, — сердито кинув він.

— Ну от що, хлопці, годі сперечатися, — подав голос Кім Михайлович. — Готуймося до походу. Завтра, тільки-но розвидниться, вирушимо в джунглі, обійдемо виселок. Може, все-таки знайдемо дощок на човен. Бо, відверто кажучи, я й сам мало вірю, що затоплені човни годяться для плавання. Невідомо, чи вони цілі, й узагалі, що воно за човни. Можливо, тубільці їх будують лише для близьких рейсів — перевозити небіжчиків, а для далекого плавання вони непридатні.

Збагнувши, що ми нападаємо на Альфреда і той засмучений, Лота підійшла до нього і, як мале дитя, що його скривдили, погладила по голові.

— Бідна, бідна Зайца. Ай-яй, Васка-Кваска, ти раці — нехарош! — кинула вона осудливий погляд на мене.

Кім Михайлович усміхнувся.

— Отак завжди, — сказав він. — Жінка на боці скривдженого. Голубина ласкавість, ніжне серце!

Барарата тільки кліпав очима, не розуміючи, про що ми сперечаємося. Та, зрештою, не відомо чому, озвався й він, повторюючи слова про жертовне місце та про заборону туди ходити, сказані ним тоді у джунглях, біля тубільного кладовища.

— Фаді кіборінтані! Фаді, фаді…— без упину повторював він, а в очах у нього знову майнув панічний жах.

"Як ми ще мало знаємо свою душу, — подумав я. — Нас часом лякає темрява, здається, що вона населена загрозливими привидами. Ми, буває, віримо в "пророчі" сни, хоч ті сновидіння просто собі викликані пережитим, що пройшло повз нашу увагу і ніби минуло безслідно. Та, як видно, щонайменші порухи лишають у серці слід…

Дикун і цивілізована людина. Хіба не з того самого тіста зліплена наша душа? Мабуть, усе в тому, як ту душу настроюєш, на який лад".

Такі думки й роздуми викликала в мені боязнь нашого освіченого Альфреда й неписьменного тубільця Барарати перед невідомими, загадковими й темними силами.

Човни будують так: беруть сокиру, колоди, дошки. Рубають, тешуть, припасовують одну до одної. Тільки от: нізащо не можна брати свіжих, буйнозелених дерев — матеріал із них може пустити коріння, й човен тоді приросте до дна, як це сталося з яхтою "Біда" у відомій книжці "Пригоди капітана Врунгеля".

Плоти будувати значно легше, хоч вони теж вимагають чималих зусиль — згадайте, скільки клопоту завдав "Кон-Тікі" відомому норвезькому дослідникові Туру Хейєрдалу або "Сім сестричок" Уїльяму Уїллісу!

Прийшовши до затоки з колишнім гірняцьким висілком, я заходився сушити голову над човно— та плотобудівництвом: як ми його почнемо та як закінчимо.

Пригадалася сила-силенна прикладів — від Робінзона Крузо ("Робінзон будує човен і шиє собі новий одяг" та "Робінзон будує інший човен, менший, і намагається обігнути на ньому острів" — розділи чотирнадцятий і п'ятнадцятий із славетного роману Данієля Дефо) до дядька Тимоша — мого односела, який жив на белебні і збудував собі очеретяний пліт, щоранку перепливаючи на ньому ставок, причалюючи на протилежному боці, де був тракторний стан колгоспу.

Теж знайшов порівняння — якийсь там дядько Тиміш! — скажете ви. А чого ж! Хіба б дядько злякався моря?

Що б там ви не говорили, я переконаний: у кожному селі є свої Тури Хейєрдали. Бо земля й степи народжують мореплавців.

Морочив, сушив я ото голову над тим, як ми візьмемося будувати пліт чи ковчег. А вийшло зовсім інакше — нас виніс у океан усе-таки жертовний човен. Човен тубільців.

1

Дон ті— товариш; тхан мен — дорогий (в’єтнам.).

2

"Маля" — так американці охрестили першу атомну бомбу, яка 6 серпня 1945 року з літака "Енола Гей", названого іменем матері пілота Тіббетса, була скинута на Хіросіму і забрала в могилу сімдесят вісім тисяч мирного населення. У Нагасакі від атомного вибуху загинуло вісімдесят тисяч чоловік.

3

Ви моряки з іноземного корабля?! Що ви тут робите? (фр., мальгаш., англ.)

4

Що ви тут робите? (фр., мальгаш., англ.)

5

Ви француз? Із Парижа? (фр.)

6

Ні, мадемуазель, я не з Франції (фр.).

7

Шкода… (фр.).

8

Таке життя (фр.).

9

А все-таки ви француз! (фр.).

10

Товариші, пливіть мерщій сюди! (в’єтнам.)

11

Вони хочуть пас перехопити! (в’єтнам.).

12

Тут тунель, який веде в океан! (в’єтнам.)

13

Лейтенант-коммандер — військове звання у США, що прирівнюється до звання капітан-лейтенанта в нашому флоті.

14

Кореспондент газети "Шєльмоноль жульорехен" помилково називає Дарвіна французьким мандрівником. Насправді ж Ч. Дарвін — англійський природознавець.

15

На подив, уривок із щоденникового записника Ч. Дарвіна (розділ "Острів Кіліпг. Коралові утворення"), крім слів "кровожерливі тубільці", які в дарвінівському тексті значаться просто "мешканці", процитовано правильно (прим. автора).

16

Іхтіологи — ті, хто вивчає риб, цетологи — китів і дельфінів.

17

Мавпа, здається, захлинулася! (в’єтнам.)

18

Тут — у значенні: благородний, прекрасний іноземний мореплавець! (мальгаш.)

19

Тубілка, очевидно, хотіла сказати: "harmant", або "charme", що по-французьки означає: "чудово", "краса яка".

20

Відпустимо їх, нехай пливуть (в’єтнам.).

21

Не забувай мене, білий дельфіне… (в’єтнам.)

22

Лакана — човен, пірога; рано — вода; воаніхо — кокосова пальма (мальгаш.)

23

Доброго ранку (англ.).

24

Вам це корисно (англ.).

25

Ванна готова, сер! (Англ.)

26

Погляньте, він знову тут! (в’єтнам.)

27

Carcinia Ost — індійське дерево з сімейства звіробійних Cuttiferae. Гумігут — камедь, що з нього тече, насамперед спричиняє — набагато сильніший, ніж касторове масло або наш жостір проносний! — розлад у шлунку. Можливо, професор мав на увазі анчар, інакше — упас, малайське дерево з сімейства тутових — Moraceae, сік якого справді сильна отрута, що паралізує дихання (прим. автора).

28

Так ще називають американських солдатів.

29

Чого люди такі жорстокі? (в’єтнам.)

30

Прощавайте, друзі! (в’єтнам.)

31

Чудовисько (фр.).

32

Добре (мальгаш.).

33

Спасибі! (фр.)

34

Добре! (фр.)

35

Агов! Високий червоний аборигене! (фр., мальгаш.)

36

Ні, це тільки видиво. Міраж! (фр.)

37

Там тубілець! (фр.)

38

Моряки? (мальгаш.)

39

Американські вояки (фр.).

40

Він (фр.).

41

Переполох (фр.).

42

Плач дитини (анталаотра).

43

Дим (мальгаш.).

44

Мадемуазель, мільйон разів перепрошую (фр.).

45

Велике спасибі (фр.).

46

Село (мальгаш.).

47

Курча (фр.).

48

Тут у значенні: "Гаразд, добре-добре!" (мальгаш.)

49

Везо — моряк (мальгаш).

50

Затока! (мальгаш.)

51

Поганий (мальгаш.).

52

Пустир… (фр.)

53

Перешийок (мальгаш.). Точніше було б сказати: "міакатра-нірано", чи "салака" — протока.

54

Багато, безліч (мальгаш.).

55

Морська риба. Тут: у значенні "дельфін" (мальгаш.).

56

Відома в'язниця в США для особливо небезпечних злочинців.

57

Бухточка (мальгаш.).

58

Заборонене, священне місце (мальгаш.).

59

Пагорб (мальгаш.).

24 25 26 27 28 29 30