Ми йшли тією путтю, аналізуючи оповідання Баррі. Але це оповідання ми трактуємо як "науково-фантастичне", отже, "наукова" ідея та її аргументація тут важніші від протоплазми оповідання. Це так хоча б в усіх романах Ж. Берна тощо.
24] Порівн. хоча б гумористичне оповідання Вайлда "Кентервільський дух".
25] В оповіданні прекрасно вкладається оця суперечність в особі Сандерсона, див. оповідання.
26] Порівн. у рос. літер. "Упырь" Алексея Толстого. Тут стежка одкривається саме теж у кінці оповідання.
27] Цього "дехто" я завів, власне, для драматизму, щоб веселіше було читати (як вияснилось з критики, аналітичні статті мають "звеселяти" читача — див. критику на мою першу аналітичну статтю). Але виявилось, що сліпий вистріл улучив у ціль.
Треба раз назавжди умовитись, чи дозволяє марксизм робити аналізу техніки художніх творів, чи, може, аналізувати техніку є контрреволюція, а можна аналізувати тільки зміст? І в інших галузях: чи можна розповідати про "експлоатацію залізниць", а чи, може, можна тільки про екс-плоатацію трудящих.
Я рішуче одмежовуюсь від опоязівського формалізму, що не дозволяє робити аналізу соціологічну. Я так само рішуче одмежовуюся від такого "марксизму", що не дозволяє аналізувати саму техніку в спеці-яльних статтях про техніку. Я вважаю, що це не марксизм... а розумова дефективність.
28] Є ще одна теоретична можливість, що Велз — масон і все оповідання справді містичне. Але тому, хто знає Велза не тільки з цього оповідання, а з інших його ghost-stories (історій про духів), ясно, що цього не може бути. Велз рівно настільки не вірить у духів, наскільки він хоче, щоб читач йому повірив (річ проте дуже природня). Його діло — ефектність.
29] Один товариш, що ласкаво згодився прочитати перед друком цю статтю, водрузив над цим словом знак запитання. Відповідаю на цей знак запитання. Слово "казенний", ужите щодо літературного твору, означає: "такий, що іде за буквою, а не за змістом якоїсь теорії, в радянських умовах за буквою марксизму (і часто проти його змісту)". Так, коли хтось, базуючись на тезі, що ми перебуваємо в стадії будування соціялізму, став би говорити, що ми, отже, зовсім і цілком позбулися бюрократизму, хабарництва, темноти, той був би казенний письменник і об'єктивно відограв би контрреволюційну ролю.
30] А робити це можна тільки тоді, коли абсолютно бракує інших даних для тієї епохи. Як "дзеркало життя" література дуже непевна річ. Див. першу статтю в цій книзі.
31] Подану в "Вибраних творах Е. По", ДВУ, 1928.
32] Див. "Острів Пінгвінів" А. Франса.
33] Це буває ясно для всякого, кому привелося хоч раз прочитати щось із Тургенєва в німецькому або французькому перекладі.
[1] отже, ці сльози (лат.)
[2] Я не заперечую, шо мистецькі твори минулих часів становлять матеріал для пізнання, хоч і дуже непевний. Та це нічого не значить. Все на світі є матеріял!
[3] Пояснюється це дуже просто. Письменники, як такі, не дурніші і не реакційніші від інших людей. Та справа в тім, шо всю увагу і все творче напруження мистця займають проблеми подачі матеріялу, а не винайдення його. Коли політика цікавить ЗМІСТ подій, письменника цікавить їхня ФОРМА. Письменник через те і бере тільки ходячі, вже винайдені кимсь ідеї, що вся енергія і увага його скеровані на ПОДАЧУ, на художню трактацію цих ідей.
Було б дуже дивно, коли б справжні, добрі письменники одночасно встигали б випереджати фахівців іншої справи у цій іншій справі. Це було б так само дивно, як коли б інженери робили винаходи в медицині, а вчителі латинської мови в машинобудівництві...
[4] Мистецькі твори, звичайно ж, корисні, як МАТЕРІЯЛ пізнання історичного, там, де бракує інших даних. Та для нових часів вони начисто втратили своє значіння. Нашу епоху будуть колись досліджувати по газетах. Коли (дуже давно) всі надбудови становили один комплекс, мистецтво було важливим фактором. Ще сто років тому воно важило дещо більше, ніж зараз, а тепер це дрібна деталь на фасаді виробничого процесу громади.
[5] Порівняти хоча б число мистецьких шкіл з усякими іншими.
[6] Щоб сформувати коротко, повторимо: позитивне значіння (революційне значіння) мистецтва не в тому, що воно організує пролетаріят, а в тому, що воно дезорганізує буржуазію, передусім буржуазну інтелігенцію. Організувати мистецтво не може взагалі.
[7] Див. у Колріджа "Проза — слова в найкращому для них порядкові, поезія — найкращі слова в найкращому порядкові" ("Table Talk", 1827).
[8] Про поновлення дуже хороше є в книжці В. Шкловського "Теорія прози".
[9] Можливо, що ніхто не може бути поетом чи навіть мати втіху від поезії без деякої нездоровости розуму (Undsoundness of mind)". Маколей (Essays on Milton).
[10] You know who the critics are? The men, who have failed in literature and art. Disraeli.
(Ви знаєте, хто критики? Люди, що не мали успіху в літературі та в мистецтві. Дізраелі.)
[11] Ю. Яновський.
[12] Кожному, певне, доводилося чувати отаке, що не тільки, скажемо, слово "цвірінькати" нагадує само відповідний йому пташачий гомін, але і що, скажемо, слово "роза" нагадує квітку троянди, а слово "фіялка" подібне чимсь до самої цієї квітки. Цей так званий мовний фетишизм особливо розвинений у людей, що володіють однією тільки мовою. Український письменник мусить володіти принаймні російською та польською мовою. Цього дуже легко досягти, і не зробити цього невеличкого зусилля — просто ганебно!
[13] О. Копилснко. Див. оповідання "Мати".
[14] Про ці дві лінії див. статтю в цій книзі "Новела з нічого".
[15] Про те, як подаються натяки, див. аналізу оповідання "Вартовий на рифі" в цій-таки книзі.
[16] Чомусь усі погоджуються, що театр є публічна розвага. Очевидно, ужиття слова "література" в багатьох значіннях призвело до того, що від белетристики вимагають учительної ролі. Можливо, що коли б у театрі викладали геометрію, то його теж не вважали б за дім розваги.
[17] Один робфаковсць на запит, шо значить слово "суб'єкт", відповів, шо це щось на штиб "дурня".
[18] Endeavour — зусилля.
[19] Комбо — прозвисько чорних австралійців.
[20] "Let any man speak long enjugh, he will get believers" (Дайте комусь побалакати досить довго, і знайдуться такі, що поймуть йому віру). Так сказав дід Стівенсон (Master of Ballentrae)
[21] … weak Cockney young men (лондонське міщанство).
[22] Cock-and-bull tell... — неймовірна історія.
[23] Та аналіза мас всяку рацію до існування. Ми йшли тією путтю, аналізуючи оповідання Баррі. Але це оповідання ми трактуємо як "науково-фантастичне", отже, "наукова" ідея та її аргументація тут важніші від протоплазми оповідання. Це так хоча б в усіх романах Ж. Берна тощо.
[24] Порівн. хоча б гумористичне оповідання Вайлда "Кентервільський дух".
[25] В оповіданні прекрасно вкладається оця суперечність в особі Сандерсона, див. оповідання.
[26] Порівн. у рос. літер. "Упырь" Алексея Толстого. Тут стежка одкривається саме теж у кінці оповідання.
[27] Цього "дехто" я завів, власне, для драматизму, щоб веселіше було читати (як вияснилось з критики, аналітичні статті мають "звеселяти" читача — див. критику на мою першу аналітичну статтю). Але виявилось, що сліпий вистріл улучив у ціль.
Треба раз назавжди умовитись, чи дозволяє марксизм робити аналізу техніки художніх творів, чи, може, аналізувати техніку є контрреволюція, а можна аналізувати тільки зміст? І в інших галузях: чи можна розповідати про "експлоатацію залізниць", а чи, може, можна тільки про екс-плоатацію трудящих.
Я рішуче одмежовуюсь від опоязівського формалізму, що не дозволяє робити аналізу соціологічну. Я так само рішуче одмежовуюся від такого "марксизму", що не дозволяє аналізувати саму техніку в спеці-яльних статтях про техніку. Я вважаю, що це не марксизм... а розумова дефективність.
[28] Є ще одна теоретична можливість, що Велз — масон і все оповідання справді містичне. Але тому, хто знає Велза не тільки з цього оповідання, а з інших його ghost-stories (історій про духів), ясно, що цього не може бути. Велз рівно настільки не вірить у духів, наскільки він хоче, щоб читач йому повірив (річ проте дуже природня). Його діло — ефектність.
[29] Один товариш, що ласкаво згодився прочитати перед друком цю статтю, водрузив над цим словом знак запитання. Відповідаю на цей знак запитання. Слово "казенний", ужите щодо літературного твору, означає: "такий, що іде за буквою, а не за змістом якоїсь теорії, в радянських умовах за буквою марксизму (і часто проти його змісту)". Так, коли хтось, базуючись на тезі, що ми перебуваємо в стадії будування соціялізму, став би говорити, що ми, отже, зовсім і цілком позбулися бюрократизму, хабарництва, темноти, той був би казенний письменник і об'єктивно відограв би контрреволюційну ролю.
[30] А робити це можна тільки тоді, коли абсолютно бракує інших даних для тієї епохи.