Бабуся — історія

Леся Храплива-Щур

Сторінка 2 з 2

Мов орли розправляємо крила У простори, що мріють в очах!

Як добре було Олі співати разом з усіма! Якось навіть не завважила, що під час співу погас вогник. А коли хтось засвітив у домівці світло, не було вже посередині ні вогника, ні бабусі. Таки просто не було!

Оля кинулася до сестрички з рум'янцями на лиці:

— Сестричко, а бабуся ще колись прийде до нас?

Сестричка усміхнулася:

— Не один раз прийде! Вона завжди з нами, на кожних сходинах, хоч тоді її і не видно. Треба тільки, щоб і ти з нами була. Тоді зустрічатимеш її завжди!

І всі "Фіялки" чули, і сестричка чула, як Оля сказала:

— Так, я буду!

1) Купало — поганський божок, що в нього вірили наші предки, ще поки прийняли Христову віру. Його свято припадало приблизно в той час, як тепер наше свято Різдва Івана Хрестителя, на початку липня.

2) Барвінок — зілля, що на зиму не втрачає листків, Барвінку вживали до плетення вінків та на різні врочистості. Барвінок цвіте синім квітом.

3) Апостол — тут мова про Святого Апостола Андрія. Є переказ, що він зайшов був аж в Україну та поставив хрест на горах над Дніпром, де опісля став Київ.

4) Русь — так називали в княжі часи Україну. Тепер москалі доказують, що ніби "Русь" і "Росія" це те саме. Що Київська Русь, це була російська держава. Це неправда, бо Русь була на тій землі, де сьогодні Україна, і столицею її був Київ, столиця України. Нинішня Московщина належала теж до княжої Русі, але це була здобута земля; сьогодні сказали б ми ..колонія".

5) Сян — річка на заході України. Вливається у Вислу.

6) Волга — ріка на схід від України. Вливається у Каспійське море. Тепер там вже українців нема, але в княжі часи володіння українських князів сягали аж так далеко.

7) Теслі — робітники, що тесали дерево та будували з нього різні будівлі.

8) Баня — округлий дах церкви.

9) Шлик — барвисте дно шапки у козаків.

10) Милість — ласка. Це слово староукраїнське. В честь гетьмана Богдана Хмельницького, що побив поляків та створив нову українську козацьку державу, написали драму "Милість Божія".

11) Сарана — комаха, що літає цілими величезними масами та коли сяде на поле з'їдає все, що росте на ньому.

1 2