А що сталося?
— Дана здохла. Дістань її і поховай. Ой. Ой.
Аріна відчула сутичку ще на сходинках сходів. Тепер це була справжня сутичка, глибока, ще не така сильна, але яка вже дає зрозуміти, це початок.
Роксана побачила тонкий струмочок рідини, який стікав на сходинки з-під халата господині.
Акуратно взявши її за руки, домробітниця провела Аріну на диван у вітальні, піднялася за сумкою в пологовий будинок і подзвонила племіннику.
— Сулейман, давай швидше, Ара.
Сутички ставали все відчутніше і яскравіше, як спалахи, від яких ставало темніше в очах. І поки вона їхала в машині, закривши очі і закинувши голову, вона згадала, як сильно хотіла завагітніти за всяку ціну.
Глава 24
— Аріна Петрівна, на жаль, ви — безплідні.
— Але може можна щось зробити? Або операцію? Гроші не проблема.
— Аріна Петрівна, вибачте, я нічого не можу зробити.
Ара не повірила батькові, Персту Златих, який перед смертю відкрив дочці таємницю. Її бабка Вадома була відьмою і всі в таборі до жаху боялися стару клюку.
Її дочка, вісімнадцятирічна Дана, закохалася в Перста і стала його єдиною законною дружиною перед людьми і богами. Але прокляття, які роками посилалися циганському барону від нещасних людей, яких грабували і вбивали його люди, зміцнюючи його стан, багатство і владу, обрушилися на голову беззахисному ангелу, молоденькій Дані, яка померла при пологах, навіть не поцілувавши новонароджену Ару.
Вадома не змогла врятувати свою дочку, людські прокляття, сказані і послані Персту і його сім'ї в горі і злобі збожеволілих від сліз і відчаю людей, мали страшну силу. Вадома молила своїх богів зберегти внучку від людських проклять і віддала всі свої сили і вміння, щоб її внучка залишилася жива. Боги змилостивилися над старою відьмою і повернули внучці Арі вміння передбачати і маніпулювати людьми, управляти волею і туманити свідомість, але боги вирішили, що ця циганська відьма стане останньою з роду.
Аріна була в кращих клініках Європи і США, сподіваючись, що гроші і зв'язки зможуть створити диво. Але дива не відбувалося. Зважившись на ЕКЗ, вона довго підбирала кандидатуру, Олег Брянцев був ідеальним кандидатом, дворянське коріння, аристократичне походження, батьки мистецтвознавці і великі вчені, що може бути краще, ніж кров.
Аріна любила роман "Майстер і Маргарита", цитувала напам'ять великого Булгакова, особливо уривки, пов'язані з кров'ю.
— Кров — велика справа, — перечитувала і повторювала вона знову і знову.
Вона не могла завагітніти від Олега, але знаючи свій діагноз, її це не засмучувало. Після весілля вона посилено готувалася до екстракорпорального запліднення.
Минуло кілька років, але завагітніти через ЕКЗ теж не виходило.
Бізнес фірми ріс, як на дріжджах, фірма розробляла і впроваджувала найновіші розробки і встановлювала програмне забезпечення найбільшим корпоративним клієнтам. Аріна лише повністю занурившись в роботу, могла забути про своє прокляття. Навіть роман з Толіком, другом Олега, який був свідком на весіллі і обожнював її в повному сенсі цього слова, відволікав, але не радував Ару.
Аріна відчувала, що Олег віддаляється від неї, йому стали в тягар її проблеми, її біль і внутрішня порожнеча. Анатолій, навпаки оберігав і плекав свою жінку, він шалено ревнував Аріну до чоловіка і наполягав на розлученні, хоча знав про її теорії блакитних кровей.
Ара поступово і несподівано для себе стала закохуватися в сімейного лікаря, з часом плануючи розлучення і поділ фірми. Вона не розлютилася, коли відчула, що у чоловіка з'явилася Наташа, перша коханка, яка так нерозумно загинула тоді у Толіка на столі.
За великі гроші вона потрапила до Донки, бажаючи, як Маргарита просити допомоги у темних сил. Бабка була не старою, але моторошною, в своєму простому красивому платті і черепом із золота на грудях.
— Що, внучка Вадоми, чекала побачити тут стару відьму з дзьобом? Відьма засміялася і присіла на шкіряний диван.
— Ні, Донка, тобі до моєї бабки, як до зірки на ім'я Сонце. До чого ця таємничість, гляди, а то Сулейману і мені очі зав'язувати почали, він міг би і перестріляти.
— Ну не стрельнув же. Перелякався. Всі бояться. А ти йди до бабки своєї, коли вважаєш її сильнішою.
— Донка, я чекала зустрічі з тобою шістдесят шість днів, як ти і сказала. Привезла гроші. Допоможи.
Аріні було так погано, що вона ледве вимовляла слова. Тяжкість думок тиснула на неї зі страшною силою.
Донка запросила її сісти на стілець жестом і Аріна буквально впала на нього.
— Та ти слабка, внучка Вадоми. Лише одна назва, а не відьма. Тебе будь-який чаклун знищить, будеш до смерті слину в хустинку пускати.
— Я ні з ким не воюю.
— Це ти так думаєш, Аріна, дочка світлої Дани і внучка відьми Вадоми. Що ти хочеш?
— Я хочу народити дитину.
— Це неможливо.
Аріна відчула, що всі крани відкрилися і звідки з глибини її душі хлинув потік сліз, вона стояла на колінах перед Донкою і молила допомогти стару відьму.
Донка сиділа з напівзакритими очима, вбираючи емоції відчаю і горя. Потім гидливо штовхнула дівчину ногою.
— Пішла геть, шавка. Ніколи відьми не опускаються на коліна, ніхто і ніщо їх не може зігнути. Тільки зломити. Мене і моїх сестер століттями палили на вогнищах, коли нутрощі були розбиті камінням на дрібні шматочки. Що ти знаєш про біль, коли твоїх дітей скидають в прірву подивитися, врятуєш ти їх чи ні. Вадома зараз перевертається в землі, дивлячись на те, що вона породила.
Аріна відповзла на колінах від старої і підняла голову.
— Не смій, стара і чорна душа ображати мене і чіпати мій рід. Я своїми руками можу задушити тебе, а зубами перегризти твоє горло. Твоє жалюгідне тіло я викину щурам і воронам і вони будуть жерти дохлятину ще довгі місяці.
Вона вп'ялася пальцями в килим і по-звірячому заричала на Донку, у якої з носа потекла тоненька цівка крові. Донка повільно витерла кров рукою і засміялася.
— Ось тепер переді мною внучка Вадоми. Іди сюди, дівчинка. Я занадто довго тебе чекала.
Вона якось вмить змарніла, здавалося, що Донці двісті років і вона вже дуже хоче піти на спокій, туди, звідки не повертаються. Аріна ж навпаки, відчувши, що забрала частину енергії у старої відьми, побачила все в Новому Світі, тяжкість в думках, як рукою зняло, Аріна поставила на місце стілець, який впав, і сіла.
— Так. Згодна. Три жертви. Три аборти. Три жінки. Вони повинні стати безплідними. Така жертва. Ціна її доньки. Тільки донька. Якщо буде хлопчик, то відразу загине.
Ара відкрила очі від сутички, спину звело судомою. Вона намагалася дихати, виходило лише задихатися. Машина вже давно виїхала на центральну вулицю і вони стояли в пробці в центрі Києва.
Сулейман вже подзвонив Анатолію і Олегу. Телефон Аріни надривався, поки не сів. Вона перевела його на беззвучний, тому що не хотіла слухати заспокоєння і бадьорі репліки коханця і чоловіка.
Аріна відкинулася на сидіння і зняла кросівки з набряклих ніг. Ще одна сутичка, як блискавка, пронизала живіт, він став кам'яним, неначе чужим, і вона вперше побоялася, що не витримає цього болю.
Після візиту до Донки, вона знайшла у себе в саду двох чорних гадюк, як та і попереджала:
— запам'ятай, Ара, вони прийдуть до тебе, щоб забрати душі ненароджених, як тільки ти принесеш останню жертву, вони залишать оболонку і підуть у темряву.
— Донка, але кого я повинна принести в жертву? Я повинна вибирати випадкових жінок? Кого?
— А як ти вважаєш? Хто вважається негідною, брудною, порочною повією? Хто носить під серцем незаконнонароджене дитя? Хто руйнує життя порядним жінкам і сім'ям?
— Коханки, — тихо промовила Ара і пішла до дверей.
Вона зігнулася в новій сутичці, пробка в п'ять рядів все ще стояла. Аріна підняла скло між собою і Сулейманом, щоб він не бачив її судом і не відволікався від дороги.
Першою вона згадала Наташу на операційному столі. Все було добре, Толік, який був в курсі марення коханки, відчайдушно на свій страх і ризик, погодився вичистити трьох жінок. Олег, не здогадуючись, що бере участь у дикій, протизаконній, чаклунській вакханалії, звернувся до кращого друга за допомогою і підтримкою.
— Перша є, приїжджай.
Аріна впевненою рукою випустила гадюк з сумки на оголене тіло коханки, що знаходилася в глибокому наркозі.
Як і сказала відьма, боги самі заберуть свою жертву. Лікар сидів у кутку, готовий в будь-який момент надати допомогу, але любов до Аріни була сильніше моралі, сильніше життя і сильніше добра. Дві змії довго повзали по всьому тілу, ніби знайомлячись зі своєю жертвою, а потім влаштувалися прямо там, де знаходиться матка. Доктор заплющив очі, а Аріна дивилася, як одна, потім друга вповзають нещасній дівчині в пупок і виповзають з піхви. Тіло Наташі залишилося нерухомим, крові не було, змії зникли в сумці у господині, яка зникла за дверима операційної.
— Вона мертва, кричав їй в трубку розлючений Толік, вона перестала дихати після твоїх диявольських фокусів. Мене посадять.
Аріна ж, спокійна, як скеля, сказала, що мабуть він дав їй занадто багато наркозу, можливо це була алергія на ліки або слабке серце, в будь-якому випадку, він не просто доктор, а головний лікар клініки, тому проблему буде вирішувати він.
Сутичка пронизала електричним струмом низ живота і хребет, зігнутися або розігнутися стало так само неможливо, як і дихати. Аріна відкрила вікна автомобіля, і на неї пахнула гар і вихлопи в будній день в пробці, але їй було все одно. Вона зігнулася на сидінні і спробувала встати на карачки. Авто трохи проїхало і через двадцять сантиметрів загальмувало, вона боляче вдарилася боком і животом. Все тіло звело судомою.
Друга, Ляля, була саме життя. Весела і красива, вона любила Олега рівно стільки, скільки він їй платив за квартиру, машину і красиву зовнішність. Завагітнівши, вона легко пішла на аборт і легко витримала ритуал під наркозом. Чи то відчувши, що далі залишатися з Олегом не можна, чи то злякавшись, що дійсно більше не зможе мати дітей, Лариса зникла з життя коханця, лише іноді вітаючи його з днем народження і з Новим роком. Лариса Білозерська помилилася лише одного разу, розповівши своїй подрузі-медсестрі, яка працювала з Анатолієм Івановичем, від кого у неї повинна була бути дитина.
Ара схопилася руками за сидіння і завила.