С. Тарновського (села Потік, Качанівка). Знайомий Т. Шевченка, М. Костомарова. — 117, 128, 151, 152, 213, 520, 549, 599.
Тарновський Василь Васильович (молодший, 1837 — 1899) — український громадський та культурний діяч, син В. В. Тарновського-старшого, меценат, колекціонер, засновник Музею українських старожитностей в Чернігові з великим зібранням шевченківських матеріалів. — 117, 492, 508, 518, 520, 521.
Тарновський Григорій Степанович (1788 — 1853) — український поміщик, дядько В. В. Тарновського-старшого, власник Качанівки, меценат, знайомий Шевченка з 1839 р.; замовник картини "Катерина"; прототип одного з персонажів повісті "Музикант" (Арновського). — 96, 116, 117, 120, 125, 127, 128, 129, 131, 132, 133, 142, 143, 150, 212, 487.
Тарновський Яків Васильович (1825 — 1913) — поміщик, співвласник села Потоки (Канівський повіт на Київщині), брат В. В. Тарновськогостаршого й Н. В. Тарновської ("куми" поета). — 585.
Татаринов Сергій Петрович — нижегородський урядовець, музикант аматор, знайомий Шевченка в Нижньому Новгороді. — 427.
Теньєр — див. Тенірс Д.
Тепірс Давид Молодший (у Шевченка — Теньєр) (1610 — 1690) — фламандський художник-жанрист, пейзажист, портретист. Шевченко захоплювався його картиною "Вартівня" (у Шевченка — "Казарма"). — 102.
Терещенко Оксана Антонівна (1786 — р. см. невід.) — мачуха Тараса Шевченка (з 1823 р.). — 41, 42, 44 — 47, 53.
Терещенко Степан Каленикович (1814 — р. см. невід.) — зведений брат Тараса, син Оксани Терещенко, мачухи поета. — 41, 42, 53.
Терпигорєв (псевд. Атава) Сергій Миколайович (1841 — 1895) російський письменник-прозаїк, сатирик, мемуарист. — 595.
Тімм Емілія (1821 — 1877) — дочка бургомістра м. Риги Ф. Тімма, сестра художника Василя Федоровича Тімма (1820 — 1895); дружина К. П. Брюллова (обвінчалися 27 січня 1839 р., а невдовзі Емілія раптово покинула чоловіка). — 96.
Тимофеєв Іван Тимофійович (р. нар. невід. — 1830) — російський скульптор, учень І. П. Мартоса, якого залишив через образу, що Леартьє не оцінив належно його участі в створенні пам’ятника Мініну й Пожарському, працював каменярем у мармурових майстернях, а з 1827 р. — в І. П. Віталі; помер в злиднях. — 374.
Ткаченко Федот Леонтійович (1819 — бл. 1885) — художник; співучень Шевченка в артілі В. Ширяєва, пізніше — в Академії мистецтв у майстерні К. Брюллова (1835 — 1842) — працював учителем малювання в Полтавській гімназії; листувався з поетом. — 92, 541, 573, 586.
Тихорський Микола Якимович (1806 — 1871) — український та росій /681/ський письменник, критик, автор рецензії на поему "Гайдамаки" ("Маяк". — 1842. — № 8). — 127.
Толмачов Панас Омелянович (1791 — 1871) — генерал-лейтенант, начальник 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу наприкінці 40-х років XIX ст. — 275, 297, 333.
Толстая Анастасія Іванівна (дівоче прізвище — Іванова; 1817 — 1889) — дружина Ф. П. Толстого, мати Катерини Толстої-Юнге, господиня літературного салону в Петербурзі; разом з чоловіком сприяла визволенню Шевченка з заслання й поверненню в Петербург. — 370, 372 — 377, 380—382, 385, 386, 395, 406, 410, 411, 417, 424, 436, 437, 446 — 448, 450454, 456, 457, 464, 478, 560, 568.
Толстой Микола Миколайович (1823 — 1860) — російський письменник, старший брат Л. М. Толстого. Автор циклу художніх нарисів "Охота на Кавказе" (1857), повісті "Пластун". — 454.
Толстой Олексій Костянтинович (1817 — 1875) — російський письменник; бувши близьким до царського двору, сприяв полегшенню долі ряду письменників, серед них і Шевченка — на клопотання Лизогубів і графа А. Гудовича. — 295, 382, 475.
Толстой Федір Петрович (1783 — 1873) — російський скульптор, медальєр, художник, віце-президент академії художеств, член комітету товариства заохочування художників; за його клопотанням Шевченко був повернутий із заслання. — 207, 351, 372, 395, 410, 414, 436, 446 — 450, 452, 453, 456 — 459, 464, 490, 555.
Траскін Олександр Семенович (1805 — 1855) — генерал-майор, куратор Київського учбового округу (з 1846 р.), харківський цивільний губернатор (з 1849 р.). — 155, 227 — 230, 233.
Тредіаковський (Третяковський) Василь Кирилович (1703 — 1768) — російський поет, перекладач, академік Академії мистецтв і наук (з 1745 р.). — 139.
Тризна Роман Дмитрович (1816 — р. см. невід.) — член Чернігівської межової комісії, потім — голова палати цивільного суду; знайомий поета з 1846 р.; діяч недільних шкіл. — 575, 581, 583.
Тройницький Олександр Григорович (1807 — 1871) — цензор, член головного управління цензури; заборонив друкувати твори Шевченка за його рукописом "Поезія Т. Шевченка. Том первый" (1859 р.), дозволивши перевидати твори, друковані до заслання. Дозволив, але не рекомендував поширювати Шевченків "Букварь Южнорусский" (1861). — 547.
Трощинський Дмитро Андрійович — великий землевласник (у Київській і Полтавській губерніях); онук Д. П. Трощинського. Йому належало й село Рудяки, де В. Й. Шевченко підшукував ділянку землі під хату Т. Шевченкові. — 63, 527, 528.
Трубецькой Володимир Олександрович (1825 — 1879) — голова Нижегородської палати цивільного і кримінального суду, знайомий Шевченка (з 1857 р.). — 411, 427.
Трунов Василь Логвинович — книгар у Полтаві у 70-х роках, член полтавської громади, брат П. Л. Трунова. — 556, 590, 596.
Трунов Петро Логвинович — діяч харківської громади, брат В. Л. Трунова. — 589.
Тулуб Олександр Данилович (1825 — 1875) — український громадський /682/ діяч, історик, педагог, кириломефодіївець; учився на філософському факультеті Київського університету (з 1843). Арештований у березні 1847 р. Звільнений за відсутністю доказів. Викладав у Чернігові (1847 — 1848), у 2-й Київській гімназії (з 1857), у Кам’янці-Подільському, Катеринославі. — 229, 232.
Тургенєв Іван Сергійович (1818 — 1883) — російський письменник; знайомий Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. С. Щепкіна, мемуарист. — 20, 121, 454, 460, 472, 483, 484 — 487, 506, 551, 558, 575, 595.
Уваров Сергій Семенович (1786 — 1855) — граф, президент Російської Академії наук (1817 — 1855), міністр народної освіти (1833 — 1849). — 18, 197, 217, 272.
Улибашев — див. Улибишев.
Улибишев Олександр Дмитрович (1794 — 1858) — російський літератор, публіцист, музикознавець, автор біографій В. А. Моцарта й Л. Бетховена; знайомий Шевченка в Нижньому Новгороді (1857 — початок 1858 р.). — 411.
Усков Дмитро (1851 — 1853) — маленький син Ускових, улюбленець поета. — 348, 355.
Усков Іраклій Олександрович (1810 — 1882) — майор, комендант Новопетровського укріплення (з 1853 р.), всіляко дбав про полегшення долі поета. Портретований Шевченком (IX, № 36). — 155, 269, 323, 342 — 349, 353 — 357, 367, 368, 372, 379, 386, 390, 391, 394, 408, 409, 451.
Ускова Агата Омелянівна (1828 — 1899) — дружина І. О. Ускова, знайома Шевченка з 1853 р.; дружньо вітала його в своїй родині, прагнула підтримати морально. Портретована Шевченком (IX, №№ 31, 34, 35, 41). — 10, 19, 323, 326, 343, 345, 347, 348, 350, 355, 360, 361, 363 — 366, 379, 380..
Ускова Надія Іракліївна (в заміжжі — Смоляк; 1856 — 1935) — молодша дочка І. О. Ускова, зберегла малюнок Шевченка, залишила спогади. — 364.
Ускова Наталя Іракліївна (1853 — 1918) — старша донька І. О. Ускова; мемуаристка. — 15, 341, 345, 346, 360, 364.
Фіалковський Фелікс (1823 — р. см. невід.) — польський політичний засланець, згодом унтер-офіцер 1-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу; служив у Новопетровському укріпленні. — 395, 399, 407.
Філарет (Гумілевський Дмитро Григорович, 1805 — 1866) — російський церковний діяч, педагог, історик церкви. Архієпископ харківський (з 1857); архієпископ чернігівський (з 1859). Засновник журналів: "Творення св. отцов в русском переводе", "Черниговские епархиальные известия". Автор "Истории русской церкви", "Православного догматичес,кого богословия", "Обзора русской духовной литературы" та ін. — 583.
Фіцтум (Фіцтум фон Екштедт) Олександр Іванович (1804 — 1873) — інспектор студентів Петербурзького університету, знайомий Шевченка з 1839 р. — 96.
Фліорковський Валерій Еразмович — поміщик, власник Шевченкового с. Кирилівки (у 50-х роках XIX ст.). — 29, 551 — 555, 588. /683/
Фома Кемпійський (Кампейський; справжнє ім’я Томас Хамеркен, 1380 — 1471) — теолог, монах, автор праці "Про наслідування Христа". Цей твір в перекладі М. Сперанського надіслав Шевченкові в Оренбург А. І. Лизогуб навесні 1850 р. — 293, 305.
Франко Іван Якович (1856 — 1916). — 4, 8, 9, 12, 18, 21, 22, 414.
Фрейман Густав Антонович (1790 — р. см. невід.) — генерал-майор, начальник артилерії гарнізонів Оренбурзького військового округу; інспектував Новопетровське укріплення (1854, 1855, 1857); у 1854 р. клопотався за надання Шевченкові чину унтер-офіцера, але безуспішно. — 367, 368.
Фундуклій (Фундуклей) Іван Іванович (1804 — 1880) — київський цивільний губернатор (1839 — 1852). — 214, 224, 229 — 231, 233, 234, 264—266, 273.
Фус — провізор у Нижньому Новгороді. — 430.
Хмельницький Зіновій-Богдан Михайлович (бл. 1595 — 1657) — український громадський діяч, гетьман України (1648 — 1657), керівник визвольної війни українського народу і засновник першої національної української держави. — 130, 145, 146, 152, 159, 182, 210, 235, 519.
Хома — див. Голубченко X.
Хомяков Олексій Степанович (1804 — 1860) — російський поет, публіцист-слов’янофіл, співробітник журналів "Русская беседа", "Москвитянин"; автор позацензурного вірша "России", високо оціненого Шевченком. — 444.
Храбчинський (Храпчинський) Олександр (1819 — р. см. невід.) — польський політичний засланець, спершу рядовий, а з 1856 р. — унтер-офіцер 1-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу; служив з Шевченком в Новопетровському укріпленні. — 407.
Хрибчинський — див. Храбчинський (Храпчинський).
Хропаль Олексій Іванович (1813 — 1886) — зять Ф. Симиренка і службовець фірми Симиренків і Яхненків (цукрозаводчиків), знайомий поета, ймовірно, з 1845 р. (Миргород). — 498, 504, 505, 510, 512, 549, 550.
Хрущов Дмитро Олександрович (1825 — р. см. невід.) — поміщик, член Харківського губернського комітету по підготовці селянської реформи; 1859 р. Шевченко відвідав його в с. Лихвині та на хут. Нові. — 491, 492.
Цеге фон Мантейфель Отто Максимович — військовий, художник-аматор; навесні 1846 р.