І. Костомарова, виходжував його під час тяжкої хвороби. — 550.
Катенін Олександр Андрійович (1803 — 1860) — генерал-ад’ютант; з /662/ весни 1897 р. — командир Окремого Оренбурзького корпусу, Оренбурзький генерал-губернатор. — 410.
Катерина II Олексіївна (1729 — 1796) — російська імператриця (1762 — 1796). Запровадила кріпосне право на Лівобережній та Слобідській Україні (1783), придушувала селянські бунти й Коліївщину (1768), наказала зруйнувати Запорозьку Січ (1775). — 28, 125, 137, 294, 575.
Катран Павло — священик кадетського корпусу в Полтаві у 60-х роках XIX ст. — 597.
Кашкін — див. Кишкін.
Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (псевд. Грицько Основ’яненко; 1778 — 1843) — український прозаїк і драматург. Листувалися з Шевченком, поет присвятив йому вірш "До Основ’яненка" (1839). — 99, 109, 110, 113, 115, 116, 117, 120, 121, 123, 124, 125, 235, 338, 351.
Кейкуатов Микола Іванович (1808 — 1865) — князь, поміщик. Шевченко відвідував його в с. Бігач на Чернігівщині, виконав портрети дружини і дітей князя. — 221, 222.
Керстен Катерина — родичка О. В. Маркевича. — 235.
Кетчер Микола Христофорович (1809 — 1886) — російський письменник, перекладач, лікар. Шевченко читав твори Шекспіра в перекладі Кетчера. Особисто познайомилися в березні 1858 р. в Москві. 441, 443.
Кибальчич (дівоче прізвище Симонова, псевдонім — Наталка Полтавка; 1857 — 1918) Надія Матвіївна — українська письменниця, мемуаристка, дочка М. Номиса й Н. М. Забіли — сестри О. М. Куліш (Ганни Барвінок). Автор спогадів про поета. — 558, 560, 562, 565 — 572.
Кизимовський Михайло — член полтавської громади у 60-х роках XIX ст. — 590.
Кишкін Володимир Васильович (1825 — 1911) — капітан пароплава "Князь Пожарский", яким Шевченко повертався з Астрахані до Нижнього Новгорода. — 400, 430.
Климовський Євген Іванович (справжнє прізвище Оглоблін; 1824 — 1866) — російський оперний співак і драматичний актор театру в Нижньому Новгороді. — 429.
Клопотовський Іван Петрович — викладач астраханської гімназії (з 1850 р.), випускник Київського університету, зустрівся з поетом в Астрахані, зробив запис в щоденнику (23.08. 1857). — 394.
Ковалевський Євграф Петрович (1790/1792 — 1867) — гірничий інженер, академік Петербурзької Академії наук (з 1856 р.); міністр народної освіти, начальник головного управління цензури (1858 — 1861). Сприяв виданню "Кобзаря" 1860 р. Брат Ю. П. Ковалевського. — 547.
Ковалевський Юрій (Єгор) Петрович (1811 — 1868) — російський письменник, дипломат; як голова Комітету Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим (1859 — 1868) брав участь у клопотаннях про звільнення родичів поета з кріпацтва. — 544, 553.
Коваленко Оксана Степанівна (1817 — р. см. невід.) — односельчанка, подруга Шевченка за дитячих років. У 1840 р. вийшла заміж за К. М. Сороку — кріпака з с. Пединівки, мала двох дочок. — 51 — 53, 531.
Ковальський Микита — диякон в м. Лисянці. — 49.
Кожанчиков Дмитро Юхимович (1819 — 1877) — російський видавець, /663/ власник книгарні, що була літературним клубом. Видав "Кобзар" 1867 р., підготований М. Костомаровим й Г. С. Вашкевичем. — 557.
Козачковський Андрій Осипович (1812 — 1889) — лікар, випускник Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1835); знайомий поета (з 1841 р.); листувались і підтримували дружні взаємини протягом усього життя; залишив мемуари (1875). Шевченко присвятив йому поезію "А. О. Козачковському" (1847). — 166, 174 — 176, 260, 265, 280, 286, 338, 340, 348, 445, 492 — 495, 519, 550, 582.
Козловський Адальберт — колишній становий пристав, службовець поміщика Н. Парчевського. — 503, 506 — 508, 510, 513.
Кок Поль Шарль де (1793 — 1871) — французький письменник — романіст і драматург. — 99.
Кокошкін Сергій Олександрович (1785 — 1861) — генерал-ад’ютант; петербурзький обер-поліцмейстер (1830 — 1847); харківський генерал-губернатор, попечитель харківського учбового округу (1847 — 1856). Всіляко перешкоджав впровадженню народної освіти на Україні рідною мовою. — 151.
Коленко Надія — діячка народної освіти, учасниця організації недільних шкіл у Херсоні у 60-х роках XIX ст. — 581.
Колесник — за народними переказами, селянин с. Моринців на Звенигородщині; за бунтарство прозваний Копієм; засланий до Сибіру; повернувся 1815 р. Документальних даних не знайдено. — 15, 30 .
Кониський Григорій (1717 — 1795) — український церковний діяч, письменник-полеміст, проповідник: виступав проти Брестської унії 1596 р. Вважався автором анонімної "Истории русов". — 109, 118, 159, 182.
Контський Антоній Григорович (1817 — 1899) — польський композитор, піаніст; жив і виступав у Петербурзі у 1853 — 1867 рр. — 478, 479.
Копій — див. Колесник.
Корбе Іван Михайлович (1800 — 1868) — генерал-майор, знайомий поета з 40-х років; належав до компанії "мочеморд". У 50-х роках очолював комісаріатську комісію в Казані. — 126.
Корсаков Петро Олександрович (1790 — 1844) — російський письменник і перекладач, редактор ж. "Маяк", цензор Петербурзького цензурного комітету (1835 — 1844). — 124.
Корсун Олександр Олексійович (1818 — 1891) — український поет-романтик, видавець альманаху "Сніп" (1843), власник автографів поета. — 120.
Корш Євген Федорович (1810/1811 — 1897) — російський журналіст, перекладач, редактор "Московских ведомостей" (1843 — 1849), "Русского вестника" (1855 — 1857), "Атенея" (1858 — 1859). — 443.
Косарєв Єгор Михайлович (1818 — 1891) — командир роти, пізніше півбатальйону в Новопетровському укріпленні, начальник рядового Шевченка; мемуарист. — 15, 19, 253, 256, 277, 292, 323, 324 — 329, 335, 340 — 343, 347, 355, 356, 359, 360, 363, 364, 379, 386, 390, 391, 394, 407, 408, 411.
Костомаров Микола Іванович (літ. псевдоніми: Іеремія Галка, Іван Богучаров; 1817 — 1885) — український і російський історик, фольклорист, письменник, критик; один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства; професор Петербурзького університету (1859 — 1860); мемуа-/664/рист. — 3, 7, 14, 16, 18, 21, 31, 64, 71, 85, 115, 124, 125, 127, 190, 191 — 203, 207, 208, 210 — 212, 219, 220, 223, 224, 226, 229 — 236, 238,; 239, 242 — 245, 247, 249, 251, 377, 392, 404, 413, 415, 416, 419, 420, 431, 457, 460, 467 — 470, 543 — 545, 555, 557, 579, 580, 585, 588, 594, 595, 599.
Костомарова Аліна Леонтіївна (дівоче прізвище — Крагельська; в першому заміжжі — Кисіль) — піаністка, наречена (1847), а через 28 років — дружина М. І. Костомарова, його секретар і помічниця, хранителька його архіву; мемуарист. — 239, 243, 251.
Костомарова Тетяна Петрівна (1798 — 1875, дівоче прізвище Мильник) — мати М. І. Костомарова, колишня кріпачка, знайома Шевченка. — 193, 224, 239, 243, 404, 545.
Костюрин (Кастюрин) (рр. нар. і см. невід.) — власник будинку в Петербурзі на 5-й лінії Васильєвського острова № 41 (нині № 8), де мешкав Шевченко 1844 р. — 89.
Котляревський Іван Петрович (1769 — 1838) — український письменник, основоположник нової української літератури (сЕнеїда", 1798, "Наталка Полтавка", 1819, "Москаль-чарівник" та ін.). — 25, 109, 110, 113, 114, 115, 123, 124, 424, 440.
Коховський Всеволод Порфирійович (літ. псевд. — Данило Медовник, Поганець; 1835 — 1891) — український письменник, педагог; засновник і директор Педагогічного музею військово-навчальних закладів у Петербурзі (у т. зв. Соляному городку), власник збірки малюнків Шевченка. — 599.
Коцебу Август Фрідріх Фердінанд (1761 — 1819) — німецький поет, драматург, романіст. — 428.
Кочубей Василь Леонтійович (1640 — 1708) — генеральний писар (1687 — 1699), потім — генеральний суддя (1699 — 1708) гетьманського уряду І. С. Мазепи, скараний гетьманом за донос на нього Петру І. — 462.
Кочубей Петро Аркадійович (1825 — 1893) — російський учений хімік, історик техніки, голова російського технічного товариства (з 1870 р.), замовник виконаного Шевченком портрета В. Л. Кочубея. — 454, 462, 463.
Кошельов Олександр Іванович (1806 — 1883) — російський літератор, один з видавців слов’янофільської "Русской беседы". — 444.
Кошиць Григорій Іванович (1797 — р. см. невід.) — священик с. Кирилівки, батько Федосії; малий Тарас 1827 р. наймитував у нього. — 11, 40, 54, 58, 167 — 169, 499, 531.
Кошиць Оксана Прокопівна (рр. н. і см. невід.) — дружина Г. І. Кошиця, мати Ф. та Я. Кошиць. — 54, 494.
Кошиць Федосія Григорівна (1827 — 1884) — донька о. Григорія Кошиця; за спогадами В. Шевченка, поет хотів одружитися з нею, але її батьки перешкодили. Залишилася незаміжньою, згодом померла в божевільні. — 167, 169, 430, 499, 531, 533.
Кошиць Ясь (рр. н. і см. невід.) — син Г. І. Кошицл. — 54.
Крагельська Аліна Леонтіївна — див. Костомарова А. Л.
Краєвський Андрій Олександрович (1810 — 1889) — російський журналіст і видавець (з 1839 р. видавав "Отечественные записки"). — 110. /665/
Крамаренківна П. Л. (рр. н. і см. невід.) — кореспондентка О. Я. Кониського. — 10, 533, 535, 536, 543.
Крамаренко М. — див. Дикарєв М. О.
Крапивіна Стефанія Матвіївна — див. Лобода С. М.
Красицький Антон Григорович (1794 — 1848) — селянин-кріпак з с. Зеленої Діброви, чоловік К. Г. Шевченко, сестри поета (з 1823 р.). З цього роду походять художник Фотій Степанович та шевченкознавець Дмитро Филимонович Красицькі. — 40.
Красковська — див. Юскевич-Красковська Є. Г.
Красковський Іван — див. Юскевич Красковський І. Д.
Кржижицький Олександр Костянтинович (1826 — р. см. невід.) — поручик корпусу жандармів Київської губернії, один із слідчих в справі Шевченка (липень, 1859 р.). — 511, 512.
Крузе Микола Федорович (1823 — 1901) — російський літератор, цензор Московського цензурного комітету (1855 — 1859). — 443.
Крулікевич Станіслав (1816 — р. см. невід.) — польський політичний засланець, рядовий, товариш поета в Орській фортеці й Аральській експедиції. — 438.
Круневич Павло Адамович (1824 — 1871) — польський політичний засланець, лікар 4-го лінійного батальйону; познайомилися в Петербурзі (1858). — 453, 590.
Кудлай Петро Дмитрович (1819 — р. см. невід.) — поліцмейстер в Нижньому Новгороді, родич художника П. С. Петровського. — 97, 409, 436.
Кузнецький (рр. н. і см. невід.) — священик собору в Полтаві. — 597.
Кулик Василь (рр. н. і см. невід.) — член полтавської громади у 1861 р., знайомий О. Я. Кониського.