Потім спинилася. І те волосся, яке вона укрила, стало сивим, подовжилося, закрутилося крилом над правим вухом і затверділо на білий камінь. Ще трохи і той камінь відвалиться разом зі шматком Валухового лоба, розчахне йому голову.
Валух не ворушись! Не труси головою! Не зітхай у своєму сні, бо!..
"Дзень-день!.. Дуґі-даґ!.." — заверещав ноутбук Валуха. І Інокентій враз став тим самим Валухом, що і був. Вода_що_не_розливається зібралася у колихку приплюснуту велику краплю на його чолі. Біле камінне крило його волосся щезло. Й Інокентій поклав воду_що_не_розливається до внутрішньої кишені піджака і, неначе забуваючи про присутність у своєму минулому чужого сонну, кинувся до монітора…
Що?! Луганськмлин бере третьосортну пшеницю за 550. Дніпропетровськмлин за 500. А Київмлин за 480. Вони що – сказилися?!.. Стоп! Стоп, що?!.. Хто їм продає? "Агротрейдер"! Це ж Яшка Іванов! Яшка скупив майже увесь третій сорт! І тепер він монополіст! Править ціни! Іде на знижку, умисно! У Яшки ж немає стільки грошей! Може Яшка того і дзвонив, бо знає про моїх операторів на біржі? І чекав, коли я прокручу оборудку з третьосортною?!.. Яшка гад. Купчик новгородський! Мішок собачого лайна!..
"Для чого він усе це мені показує?" — напружено думав Я-та-Gun. Від емоційного контакту з чужим сонном його мево обляпала липка і їдуча Валухова мжа. Нерви свербіли і лускали від чуттєвих струмів. І хакер мимоволі зменшив свій сонн. Причаївся, забуваючись у маренні…
Довкіл порожнеча. І тихо. Нічого, окрім моєї думки і шуму вентиляторчика у комп'ютері… Так думав Валух і його губи біліли від ненависті.
Гаразд, Яшко! Я помщуся! Я обійду тебе на повороті! Завтра ж зранку!.. А Ксеня виходить підставна. От тобі і Ксеня!.. Хоча чого ж – гроші теж заробила. Ми ж домовлялися про проценти... Я її мушу бачити. Я багатьох мушу бачити. Чи це, може, Папана підстава?.. Він же один про це знає. Він навчив мене, як красти… Та для чого ж навчив? Щоб потім знищити… Дурня?! Ні! Він же мій родич... Сьогодні я оформлю договір сам. Нікому не довірять. Нікому!..
…І чого не дзвонить матір?.. Давно не дзвонить… Образилася?.. Увечері потелефоную.
Хтось відчиняє двері офісу ключем. Хто так зарано? На десять хвилин раніше?.. Марина. Офіс-менеджер. Здивована, що мене тут побачила. Вдавано шкіриться. З якого рожна? Я ж тебе ще, цяцю, не робив. Ні скоком, ані боком!.. Та й взагалі, за останні п'ятнадцять років я нікого не робив, крім моєї жінки…
— Здрастуйте, Інокентію Сергійовичу! – показала кутні.
— Привіт! – а сам глянув на жирний шар крем-пудри, наче розмазані цукати на морді. І подумав: "Пфу ти! І не буду спати. З тобою. Запах у тебе мускусний, як у дорогої тхориці. І шкіришся, ніби геніталії показуєш. І це за тисячу доларів, що я тобі, недотиці, плачу на місяць!.. За такі гроші можна було б аж до горлянки перед хазяїном глиталку роззявляти! А то скривилась у гузно!.. Треба буде тебе, дупу ходячу, поміняти… Душу подвійну! З тілом хтивим! Бі-джейку! Бі-сексуалку! Бі-людину! Прилаштую-но я її до Яшки. Він таких фіфочок мазаних любить."
Вийшла. Ніби почула мої думки. Хитнула тазком. Коза. Крутнулася на підборах у проймі дверей. Трохи незадоволена. Хвисьнула назад головою. Шию вигнула. Зиркнула на мене підозріливо… Чого б це?
Ні… договір на продаж третьосортної я таки укладу сам! Знайду з ким! Почекаю з купленою пшеницею до завтра. А там і проценти знатиму! Мені треба борг віддавати… Де ж моя мама і чого вона мені не дзвонить?..
Мама. Я її ще більше полюбив, коли зайшов до неї у сон і побачив там і тата і себе і ще якогось хлопчика. Зовсім маленького. Ненародженого. Боже мій, я мав п'ять літ, а вона тоді плакала! Боже, як вона плакала. І краплі сліз забула стерти зі столу на кухні. Я знав, що ті краплі не з чайника… І хлопчик був біленький! На тата схожий! Не дрон з чорними крильцями…
Я-та-Gun знав, що особисте у сні вилазить тільки тоді у дрімлера, коли той остаточно втрачає на силі. Подальше перебування у Несці загрожувало повним нервовим виснаженням. А, можливо, й забуттям себе у Сущому…
А що з Валухом?.. І яким боком я до цього гидяка причетний? Ще попалюся тут… Взагалі, цей цирк нашої хакгрупи із зустрічами у інтернет-клубах чи у Гідропарку треба припиняти! Усі тебе знають. Ще й дурнем називають. Добре, що не Васею. Бо коли б знали справжнє ім'я, то викрили б "на раз".
Я-та-Gun сконцентрувався з останніх сил. У Сущому його тіло сповзло з труби, бехнулося униз головою і лежало на цементній підлозі. Тільки заплющені очі, що бігали у нього під повіками, вказували на присутність у ньому живого духу. А ще чоло і долоні були вкриті дрібними крапельками холодного поту. Несподівано губи хакера відкрилися і закрилися, наче у Несці він промовив: "Це не я!" Тіло Я-та-Gun-а смикнулося.
* Лексикон хакерів сну складений на основі практичного досвіду групи хакерів сну і не базується на жодній психологічній теорії.
* Останнє речення двічі було знищене у комп'ютерній верстці. І все ж таки поставлене знову. Прим. підсв. автора.
* Авата?р, Авата?рка, Аватара, Авчик, Юзерпік — картинка, яку користувач обирає собі за "обличчя".
* Кракер, крекер — (англ. Cracker – той, хто зламує) — зломлювач сайтів і програм з метою викрадення інформації чи здійснення грабунків.
* Joik – Йойк (з саам. Joik або juoiggus , англ. Yoik) — традиційний спів у саамів (лопарів), що є особливим ритмом, повторенням протягом всієї пісні тих самих, повних красивих звуків, але часто позбавлених буквального значення слів.
* Aka – абревіатура англійською "also known as" — ще відомий, як.
* Ламер – (англ. lamer) невмілий користувач ЕОМ, що не бажає нічому навчатися, недоумок, з завищеною самооцінкою. Не плутати з новачком-користувачем, "чайником".
* Enter – вхід (пер. з англ.).
* Aion – гра в інтернеті у режимі on-line.
* Нотик, лапа, бяка – ноутбук (сленг користувачів комп. техніки).
* Чуевр-гарти – святилище (пер. з лопарської).
* ВОХР – служба воєнізованої охорони.