Усім металевим тілом своїм висить у хуткості, в повітрі, колесами ледве торкається шляху. Стогне й скрикує ресорами на вибоїнах, підкидає вгору над собою знавіснілих пасажирів, мов хоче скинути з себе проклятих верхівців, — гуде, реве, верещить, брязкотить, ридає, виє машина.
Сніг.
Летить "намі" у безвість.
Сніг.
Причаїлася, затаївши подих, Надія. Закляклими пальцями намагається вгорнутись у шарф — дарма: регоче, захлинаючись, рве, видирає з рук матерію збожеволілий вітер. Жалить, кусає в обличчя, в голову, в груди, в очі, повні сліз.
Надія зиркає на Вілкінза: болем і жахом стиснуті вуста, провалля замість щік, хижо загострений ніс; рве вітер пасма сивого волосся, а очі — сталеве безумство — вп'ялися, вкипіли, в'їлися в шлях.
Зойкнув вітер, болюче ляпнув задубілою льодовою долонею Надію в обличчя, рвонув шарф, здер — зник шарф позаду в темряві.
Смертельний холод пересмикнув заклякле тіло.
— Вілкінз.
Мовчання.
— Вілкінз, прокиньтесь!
Ані руху.
— Вілкінз, я вам наказую!!
Сніг.
Вітер.
Рев мотора.
— З вами говорить жінка, Вілкінз. Ви не смієте мовчати! Мовчить.
Тоді Надія відразу здирає з себе одубіння, хапає Вілкінза за зледенілі пальці, намагається вирвати з рук стерно. Не піддаються дерев'яні пальці. Надія смикає, торгає великі сталеві руки. Вогненний біль опік пальці: Надія зламала ніготь. Надія тремтить, пробує підвестись — і невміло, невлучно, по-жіночому молотить, гатить кулаками Вілкінза по плечах, по спині, по руках, по обличчі. Скрегоче зубами, до крови кусає губи — і б'є-б'є-б'є. Шипить, шкварчить, сичить — швидко, злісно, злорадно, гостро, болюче, мов з маху стьобає лозиною по обличчі:
— Ага-ага-ага!.. Збожеволів, проклятий! Хотів укласти наші дні в свої миршаві мірочки? Не зміг — збожеволів... Так тобі й треба, проклятому... Чуєш свій кінець?.. Скоро на вас усіх погибель прийде... Ага-га-га!..
Вілкінз сидить нерухомо, мов кам'яний бовван, навіть не ухиляється від ударів.
Надія хоче видерти в нього стерно, марно рве нігтями його задерев'янілі пальці. Ненароком зиркає на нього — і не може відірвати очі від перекривленого жахом, застиглого обличчя. Обома руками хапає його за голову, сильно повертає його лице до себе. Голова покірно залишається в тій поставі. На неї дивляться потухлі, тьмяні, закочені під вії очі мертвяка. Тоді тільки помічає Надія, що вся його постать осунулась, безсило опала, мов неповний мішок із борошном, — і тільки довгі чіпкі пальці залізною хваткою тримають стерно.
Смертельний жах гостро й солодко лоскоче їй п'яти й коліна: автомобіль кричить смертним криком — автомобіль мчить у безвість — автомобілем править труп — мертвий хапає живого.
Перемагаючи крижану огиду, Надія намагається відірвати його мертві, холодні, закостенілі пальці від кермового колеса — даремно: труп не хоче віддати стерна. В останньому розпачі вона шалено шарпає його цупкі зледенілі руки: автомобіль сильно козиряє, хилить на неї мертву тушу, але знову випростується — і біжить: труп не хоче віддати стерна.
Крихкий удар перетяв їй голову.
Тоді Надія відчуває, як у страшному громі, гуркоті, реві репається, надвоє розколюється земна куля — вибухає океаном вогню, розсипається прахом, рине в морок, у крижану тишу чорних міжпланетних просторів.
***
Найшли їх уранці селяни, що їхали до міста на базар.
У сніговому заметі, врізавшись у саму середину, перевернувшись шкереберть, лежав голічерева мертвий автомобіль. Чорні колеса незвично й дивно стирчали вгору, на передньому колесі була геть пошматована шина, і весь автомобіль із безсоромно випнутим напоказ голим чорним черевом чудно нагадував зґвалтовану й звіряче закатовану людину.
Осторонь, за кілька кроків, урита в сніг, напівзамерзла, лежала дівчина.
Більше нікого не було.
І тільки коли прибули люди, крекчучи, підняли автомобіль, під ним побачили Джима Вілкінза. Лежав він, устромивши гостре сіре обличчя в сніг. Правою рукою він і досі чіпко тримав стерно, а ліву просунув під автомобіль, наче й мертвий він намагався видертись.
Червень 1927 — травень 1930
Примітка упорядника інтернетної публікації
Повість Леоніда Чернова (Малошийченка) "Людина з іншої планети" вперше була видана в Одесі 1931-го року видавництвом "ДВУ" (до цієї книжки з назвою "Людина з іншої планети" крім даної повісті увійшла також повість Леоніда Чернова "Пригоди професора Вокса на о. Ципанго"). А раніш були опубліковані уривки з твору "Людина з іншої планети": за назвою "Фабрика богів" – 1927 р. в журналі "Всесвіт", № 29, і в авторських збірках "Сонце під веслами" і "Чудаки прикрашають світ" (обидві 1929 р. у Харкові, видавництво "ДВУ"), та за назвою "Смерть Вілкінза" – 1930 р. в харківському журналі "Всесвіт", № 20.
[1] Крафт-Ебінґ Ріхард фон (1840-1902) — австрійсько-німецький психіатр, невропатолог, криміналіст, дослідник людської сексуальности, один з основоположників сексології.
[2] Макс Ліндер (1883-1925) — французький актор-комік, кінозірка доби німого кінематографу.
[3] Мері Пікфорд (1892-1979) — американська актриса театру та кіно, одна із найяскравіших зірок німого кіно.
[4] Сакко Нікола (1891-1927) й Ванцетті Бартоломео (1888-1927) — робітники-анархісти, учасники руху за права робітників, вихідці з Італії, які жили у США. Засуджені до смертної кари за недоведеними обвинуваченнями, страчені на електричному стільці. Неправосудний вирок Сакко й Ванцетті викликав резонанс у всьому світі.
[5] Філістер — міщанин, обиватель; обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою.
[6] Мається на увазі оповідання Леоніда Чернова "Фабрика богів", надруковане 1927 року в харківському журналі "Всесвіт", № 29, а також 1929 року в авторських збірках "Сонце під веслами" та "Чудаки прикрашають світ". (Обидві книжки видані у Харкові видавництвом "ДВУ").
[7] Чорний суходіл — Африка.
[8] Бразолійний — синій.
[9] Непія — зневажлива назва НЕП — Нової економічної політики, котру більшовики провадили у двадцяті роки. Метою НЕП було відродження економіки, зруйнованої громадянською війною, методом повернення капіталістичних методів господарства. Революційно налаштовані громадяни негативно ставилися до так званих непманів, тобто дрібних капіталістів.
[10] Тарас Трясило (? —1639) — козацький отаман. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Кримське ханство (1629), ватажок козацького-селянського повстання (1630), учасник Смоленської війни (1632-1634).
[11] Каскара саграда (іспанською — священна кора) — проносне з кори дерева каскари, північноамериканського різновиду крушини.
[12] "Вернись в Сорренто" — неаполітанська пісня, створена 1902-го року Ернесто де Куртісом (музика) та Джамбаттістою де Куртісом, братом композитора. Була популярна у різних країнах, виконувана різними мовами. Як жартівлива назва проносного, словосполучення "Вернись в Сорренто" вживалося очевидно через схожість із виразом "Вернись в сортир", або "Вернись срати".
[13] Лепкий — тут: беручкий, охочий. Лангобарди — давньогерманське плем'я, що в період великого переселення народів вторглося в Італію і створило там Лангобардське королівство. Борджіа – іспано-італійський дворянський рід з Валенсії. Його ім'я стало синонімом розбещеності та віроломства. Корсіні – знатний флорентійський рід, відомий з XIII сторіччя.
[14] Триб — шестірня, зубчасте колесо, яке передає рух.
[15] Півватка — тут: лампочка на пів вата.
[16] Passez-moi le mot — фр. "вибачте за вислів".
[17] Рос. "лишенец" — неофіційна назва радянських громадян, позбавлених виборчих прав у 1918-1936 роках, згідно з Конституцією. Усього було сім таких категорій, серед них особи духовного сану, особи, які живуть із нетрудових доходів, використовують найману працю з метою прибутку, приватні торговці та ін.
[18] "Абрау-Дюрсо" — шампанське, що його випускало виноробне підприємство в однойменному царському маєтку біля Новоросійська, з 1920 — виноробний радгосп.
[19] Après nous le déluge — фр. "після нас хоч потоп". Фраза належить маркізі де Помпадур, яка так зреагувала на отриману Людовіком XV звістку про принизливу поразку французів у битві біля Росбаха, що глибоко його вразила.
[20] Апаш — у Франції хуліган, злодій.
[21] Підсоння (заст.) — клімат.
[22] Ідеться про епізод з історії середньовічної Європи, пов'язаний з боротьбою римських пап з імператорами Священної Римської імперії, відомий як "ходіння в Каноссу" або "каносське приниження". Мається на увазі подорож Генріха IV в Каноссу в січні 1077 року та пов'язані з нею події, які ознаменували перемогу папи Григорія VII над цим імператором.
[23] "Пірлес" — американський виробник автомобілів і велосипедів зі штаб-квартирою в Клівленді, штат Огайо. У 1931 році припинив випуск автомобілів.
[24] Нефертіті (1370-ті — 1330-ті рр. до н. е.) — головна царська дружина давньоєгипетського фараона Аменхотепа IV Ехнатона.
[25] Склеп — тут: склад, приміщення для зберігання зброї.