Густий лапатий сніг застилає очі, але навіть крізь мерехтливу, ніби марлеву, сніжну пелену вона ще бачить
і розчахнуте під білою вагою гілля старої сливи,
і темну гладь живої, мерехтливої, води в кориті,
і купку нарубаних і присипаних снігом дров під стіною стайні, що стирчать тепер із-під снігу, як стирчали колись замерзлі в йорданських морозах дикі поросятка на Писарівці.
Северині хочеться піти в той білий безмір неторканого снігу, щоб загубитися там навіки і де б ніхто й ніколи не знайшов її сліду.
А усміхнена й посмутніла водночас Біла Панна за вікном простягає їй білу руку — ніби хоче допомогти не загрузнути у вибілених полотнах.
Чи вона просто їй хоче помогти, бо ось...
Нарешті прийшли вже й по неї.
Василь із Семеном?!
Чи Воронін по свою москалицю?!
І кожному з них вона рідна, хоч від усіх спасалася все своє життя.
Вони таки нарешті зійшлися всі одночасно, тільки не знають, хто має перший почати...
Та Біла Панна враз стає поміж ними, немов перегороджує шлях до Северини...
О, тут таке, що й не зрозумієш, хто свій, а хто чужий...
Але своїша — таки оця мудра Панна-Жінка... бо нараз вона щодуху втягує Северину в білу свою намітку, ніби хоче сховати під непорочним своїм укривалом.
Северині боятися нічого: вона також, як ця спасенна Жінка, дотепер непорочна.
Вона Діва — навіть із виссаними мертвою гадиною цицьками, під якими зараз уперше забилося серце так, що нарешті й стало.
...То ти, Райський Брамнику, Воротарю Раю, спинив моє серце?!
Ти, святий Петре-святий Понеділку, звільнив мене від переслідувачів і здоганяльників моєї втомленої і спрацьованої за довгий вік душі?!
Бачиш, думала, що лише душа не втомиться ніколи. А вона, душка, також розсипалася, мов спорохнявілі мої кості, і тепер хоче спочинку від усього.
Бо може, ти, Брамнику, й не святий Петро, й не Понеділок, а мій небачений і незнаний тато... полюби мене зараз, як любить свою дитину правдивий Тато і відкрий свою чорну браму. Навіть, коли за нею — пекло... бачиш, наздоганяють навіть тут...
Вони мене нарешті вислідили, Воротарю... вони мене й заарканять.
Як не в свої бункери, то у свої сибіри.
Але я вже не розірвуся між ними, як розривалася весь вік.
Звільни, Брамнику... від чужих і своїх. І дай мені нарешті дихнути без жодної думки.
Щоб стало порожньо-порожньо.
Отак.
Без нікого.
...Я все одно насправді ніколи їх не боялася, як нікого в житті й не любила.
Лиш опиралася.
Вони, може, про це й не здогадувалися.
Але я нічого їм не забуду.
Навіть — на Тому Світі
5 грудня 2007 — 29 березня 2008,
урочище "Лекече" на Буковині — Київ.
Примітки
1
Маковея (рел.) — християнське свято, що припадає на 14 серпня.
2
Головосіки (рел.) — християнське свято, яке припадає на 11 вересня.
3
Свято Петра і Павла, що припадає на 12 липня.
4
Муштруватися (діал.) — чепуритися.
5
Крони — грошова одиниця Австро-Угорської імперії.
6
Гонихмарник (евф.) — щезник, дідько, чорт.
7
Скупіндра (діал.) — скупа людина.
8
Байка (діал.) — дарма.
9
Чоловік (гуц.) — людина.
10
До 1918 року територія Північної Буковини входила до складу Австро-Угорської монархії. З листопада 1918 — Буковина перебувала в межах Румунської держави. 28 червня 1940 року на Буковину ввійшли радянські війська відповідно до договору "Молотова — Ріббентропа".
11
Перезатися — пов'язувати пояс, одягатися.
12
Гав'яз (діал.) — живокіст.
13
Горботка (діал.) — вовняний елемент верхнього жіночого одягу (на зразок спідниці), який обмотується навколо стану і підперізується вовняним поясом.
14
Двірник (рум.) — сільський голова.
15
Примарія (рум.) — сільська управа.
16
2 липня 1941 року румунські війська знову окупували Буковину, виступивши союзником нацистської Німеччини у Другій світовій війні.
17
Домнул (звертання, рум.) — пан, добродій.
18
Матриґан — беладонна. Надзвичайно отруйний корінь.
19
Люди (гуц.) — чоловіки.
20
1944 року частину буковинських Карпат контролювали угорські війська— союзники Німеччини. Королівська Румунія вийшла із союзу з Гітлером.
21
Із 1943 року на Буковині вже активно діяли бойові загони УПА.
22
Стрибки (розм.) — "яструбки", так звані "члены истребительных отрядов", покликані в післявоєнний час боротися із загонами УПА.
23
Ґвер (діал.) — обріз.