Річка наша плине спокійно, але де трапляються кам'яні береги — течія так і струмить. Там, на швидкій воді, ловили ми бобирів, їх ще бичками називають.
Шастають бобирі по кам'янистому дну, чекають, чи не принесе вода якої поживи. А тут ось — хробак! Миттю схопить його бобир та й ковтне разом з гачком. Сіра та непримітна ця рибка, а як попадеться на вудку, то так грізно розчепірює всі свої колючі плавці ще й пищить. Цікаво було нам ловити бобирів у прозорій воді. Здавалося, не буде рибі кінця...
Читати повністю →
Навесні, коли озеро виходить з берегів, у траві та між вербовим корінням завжди повно ошиток. Це такі хробачки з ніжками, що сидять у своїх хатках, старанно обшитих трісочками, ряскою або ж піском. Тому й називають їх ошитками.
Коли ошитка виростає, перетворюється на ручайник — комаху з зеленкуватими крильцями. Бо сама ошитка — тільки личинка ручайни— ка. Дорости до комахи, яка покине воду й полетить, вдається не кожній ошитці. Силу-силенну їх, як улюблені ласощі, поїдають риби...
Читати повністю →