Гетсиманський сад. Відповідь сина
Мамо моя, Маріє,
Тільки Тобі одній
Горе приніс месія –
Син неслухняний Твій...
Мамо моя, Маріє,
Тільки Тобі одній
Горе приніс месія –
Син неслухняний Твій...
Не спиш, мій синочку… А ніч, мов картинка, в саду.
Про що ти сумуєш, якими мандруєш світами?
Кого все рятуєш, чому ти не слухаєш мами,
Коли моє серце так гостро віщує біду?..
Не спиш, мій синочку… А хлопці поснули давно,
Хоч ти так просив, щоб самого тебе не кидали...
О як же Вам зізнатись в некоханні,
Як загасити блиск таких очей?..
Ти знаєш, Маріє – наш Син мені нині приснився
Так гарно, що я й не прокинувся посеред ночі...
Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився –
І були у Бога, Маріє, Ісусові очі.
Ми довго мовчали – я просто не знав, що сказати,
А Син підійшов, і обняв мене міцно, як завше.....
О не рухайтесь панно я не просто дивлюся на Вас,
Я творю Ваш портрет із дрібних поцілунків олії,
На моїм полотні завмирає скуйовджений час,
І побачить вас Бог, так як я лиш Вас бачити вмію
О не рухайтесь, панно, будьте там, на отому стільці,
Він скрипить під котом, а під Вами принишк, наче миша,..
Низько схилилась калина, ніби молиться Богу,
Вітер за нами несе чи то пісню, чи то тугу…
Мамо, не треба, — не йдіть нас виглядати на дорогу,
Ой, ще не скоро нам коників пасти коло Бугу.
Чути нам, чути, як рідний голос нас додому кличе;
Видно нам, видно біду, що наступає від Любліна...
пам'яті С. Петлюри
— Хлопці чи чули, як сурма по нас голосила?
Сила ворожа закрила до волі нам шлях…
— Пане хорунжий, якби ж то була просто сила,
Ми б тою силу давно вже тримали в руках...