Горобці Чуб, Стрибун та Ловивітер були справжніми друзями. Тому коли розбишака Цвірінькало прогнав їх із піддашшя, друзі вирішили разом шукати нову домівку. Було це у переддень Різдва.
Вся горобина братія співчувала Чубові, Стрибуну та Ловивітру.
— Ми цьому Цвірінькалу покажемо! — сварилися тата-горобці, але прогнати грізного сусіду не наважувалися.
— Як же ви тепер будете? — питали їх поважні горобчихи-бабусі.
— Де стрічатимете Різдво?— дивувалися малі горобенята...
Читати повністю →
Щодня по обіді ми з Матвієм стаємо потягами. Уже майже місяць, відколи тато від нас поїхав.
Починається все після уроків. Я забігаю до малого в клас. Вітаюся з Мариною Вадимівною й допомагаю братові зібрати речі.
Сьогодні виходить якось криво — усе сиплеться з рук.
Кольорові олівці викочуються з пеналу й падають на підлогу.
Ще й мимохіть стаю на точилку. Прозора оболонка, схожа на товстого жука, тріскає. На підлозі — розчавлений пластик і дерев'яна стружка. Але Марина Вадимівна нам не дорікає...
Читати повністю →